Протести у Молдові (2022–2023)
Протестувальники 2 жовтня 2022 року в Кишиневі
Дата: 18 вересня 2022 — 19 червня 2023 Місце: Кишинів та інші міста Молдови Привід: Енергетична криза у Молдові, зростання цін на природний газ та інфляція[1], переслідування Ілана Шора, заявка Молдови на членство в ЄС[2] Цілі: відставка Уряду Наталії Гаврилиці, відставка Маї Санду, розпуск парламенту Молдови, дострокові вибори[3][4], зміцнення російсько-молдовських відносин[5], приєднання Молдови до Росії[6] Методи: демонстрації, протестні марші, інтернет-активізм Результат: невдача опозиції Політичні зміни: 10 лютого 2023 року Уряд Наталії Гаврилиці пішов у відставку, 16 лютого 2023 року новим прем'єр-міністром став Дорін Речан
Сторони
Проросійська опозиція: Партія «Шор»[7] Проплачені протестувальники[8][9] Партія соціалістів Республіки Молдова Партія комуністів Республіки Молдова[10] Підтримка:  Росія[11][12][13] ПМР[14][15]	Молдова: Уряд Молдови Партія «Дія і Солідарність» Молдовська поліція Дипломатична підтримка:  Румунія[16][17]  Україна[18]
Сили
50,000[19]	невідомо
Ключові фігури
Ілан Шор Влад Плахотнюк[20] Ігор Додон Володимир Воронін	Мая Санду Наталія Гаврилиця (до 16 лютого 2023) Дорін Речан (з 16 лютого 2023)

Протести у Молдові почалися 18 вересня 2022 року в Кишиневі на тлі енергетичної кризи^[21][22], що спричинила зростання цін на природний газ та інфляцію, з вимогою відставки прозахідного уряду президентки Молдови Маї Санду^[23].

Протести, організовані молдовською опозицією, зокрема проросійською^[24] партією «Шор» та її лідером, проросійським олігархом Іланом Шором. 26 жовтня 2022 року проти Ілана Шора, а також Влада Плахотнюка, Міністерство фінансів США запровадило санкції через їхні зв'язки з російським урядом^[20].

9 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті ЄС заявив про «план Росії взяти Молдову під свій контроль»^[25]. Служба інформації та безпеки Молдови підтвердила, що молдовська сторона отримувала від України дані про наміри Росії провести кампанію з дестабілізації ситуації в державі^[26].

18 вересня близько 20 000 людей вийшли на акцію протесту в Кишиневі, вимагаючи відставки прозахідного уряду країни^[27].

13 жовтня влада Республіки Молдова вирішила заборонити мітинги, які блокують смуги руху, транспортні артерії чи під'їзні шляхи до державних установ протягом тижня, дозволяючи їх лише у вихідні дні на максимальну тривалість чотирьох годин^[28].

14 жовтня кілька людей вийшли на акцію протесту в центрі столиці проти заходів влади, затримали щонайменше 4 особи^[28].

18 жовтня ультраправий^[29] Російський національно-визвольний рух розпочав кампанію в Гагаузії за «визнання незаконним Розпад СРСР та відновлення кордонів колишнього Радянського Союзу відповідно до результатів Другої світової війни».

6 листопада понад 50 000 прихильників проросійської партії «Шор» взяли участь у протесті в столиці країни Кишиневі, вкотре вимагаючи відставки прозахідного уряду та дострокових парламентських виборів^[19].

8 листопада уряд Молдови оголосив, що звернувся до Конституційного суду з проханням розпочати процедуру оголошення партії Ілана Шора поза законом у Молдові через те, що вона просуває інтереси іноземної держави і завдає шкоди національній незалежності та суверенітету^[30][31].

13 листопада тисячі антиурядових протестувальників повернулися на вулиці Кишинева^[32].

7 грудня 2022 року Ілан Шор звернувся до президента Маї Санду з проханням висунути його кандидатуру на посаду прем'єр-міністра Молдови^[33][34].

11 грудня в Кишиневі відбувся новий антиурядовий протест, ініційований партією «Будуємо Європу вдома»^[35].

15 грудня в рамках розслідування Orheileaks були викриті зв'язки між протестувальниками з партії «Шор» та уніоністським активістом Владом Білецьким. Останній заперечував будь-які зв'язки з протестувальниками.

18 грудня проросійська Партія соціалістів Республіки Молдова організувала акцію протесту в Унгенах^[36].

19 грудня шість телеканалів у Молдові, пов'язаних з Іланом Шором (Prime TV, РТР Молдова, Accent TV, НТВ Молдова, TV6 і Orhei TV), були тимчасово призупинені за звинуваченням у проросійській пропаганді та поширенні неправдивої інформації про російсько-українську війну^[37][38].

25 січня кілька журналістів призупинених проросійських телеканалів Молдови, на чолі з Олексієм Лунгу, провели акцію протесту в Бухаресті, вимагаючи втручання румунської влади для переговорів з молдовською владою щодо відновлення мовлення каналів на телебаченні. Наступного дня, 26 січня, журналісти протестували в Раді Європи в Страсбурзі^[39].

26 січня кілька сотень пенсіонерів з числа прихильників партії «Шор» протестували в четвер біля будівлі президента, вимагаючи відставки Санду^[40].

10 лютого уряд Республіки Молдова подав у відставку через триваючу кризу^[41].

13 лютого Мая Санду оголосила про підготовку Росією насильницького плану з терористичними атаками та захопленням заручників з метою повалення уряду, на чолі з ПДС.^[42] Проросійські налаштована башкан Гагаузії Ірина Влах заявила, що «Санду знаходить виправдання для перетворення Молдови на поліцейську державу»^[43].

19 лютого тисячі^[44][45] проросійських протестувальників взяли участь в акції протесту в столиці Молдови Кишиневі, вкотре вимагаючи відставки уряду^[46][47]. В цей день також був організований контрпротест, пройшовши з румунськими та натовськими прапорами^[48][49].

Новий прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Придністров'я має бути демілітаризоване. Він також додав, що нейтралітет не захистить країну від нападу^[50][51].

21 лютого Дорін Речан підтвердив слова президента України Володимира Зеленського про те, що РФ планує захопити аеропорт у Кишиневі для перекидання військових до Молдови^[52].

 НАТО — заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане повідомив, що найближчим часом до Молдови буде доставлена ​​частина пакету нелетальної допомоги. Чиновник підкреслив, що пакет допомоги є відповіддю на прохання Кишинева і спрямований на те, щоб допомогти Молдові впоратися з викликами в контексті кризи безпеки в регіоні та гібридної війни, яку веде Росія^[53].

 Румунія — міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що його країна підтримувала, підтримує і продовжуватиме підтримувати стабільність Республіки Молдова конкретним і твердим чином у всіх вимірах, у тому числі в нинішньому контексті, а також її інтеграцію до Європейського Союзу^[16].

 США — 26 жовтня 2022 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Ілана Шора та Влада Плахотнюка через їхні зв'язки з російським урядом^[20]. Заступниця держсекретаря США з питань Європи та Євразії Карен Донфрід вважає ситуацію з можливим переворотом у Молдові «знайомим сценарієм»^[54].

 Україна — 9 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив у Європарламенті, що українські спецслужби виявили план повалення нинішнього молдовського керівництва та заміни його на проросійське. Він також заявив, що ці плани були надіслані молдовському уряду^[55]. 19 лютого, в інтерв‘ю італійському виданню Corriere della Sera, Зеленський зазначив, що Україна готова допомогти Молдові повернути Придністров'я^[56]. Радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що Росія намагається організувати державний переворот у Молдові^[57].

 Росія — міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Молдову може спіткати доля України (тобто бути атакованою Росією), якщо президент Молдови Мая Санду, яка має румунське громадянство, захоче об'єднатися з Румунією і вступити до НАТО^{[58][59][60][61][62][63][64]}.