Приходько Віктор Кіндратович
Народився	31 січня 1886(1886-01-31) Княжпіль, Довжоцький район
Помер	5 лютого 1982(1982-02-05) (96 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Діяльність	державний діяч, політик
Галузь	політика[1], державна політика[1] і periodicals publishingd[1]
Знання мов	українська[1]
Брати, сестри	Приходько Олекса Кіндратович

Ві́ктор Кіндра́тович Прихо́дько (нар. 31 січня 1886, село Княжпіль Кам'янецького повіту Подільської губернії, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — пом. 5 лютого 1982, Нью-Йорк, США) — український громадсько-політичний і державний діяч. Брат Олекси Приходька.

Навчався в Приворотському духовному училищі Ушицького повіту, Подільській духовній семінарії та правничому факультеті Юр'ївського університету (нині Тарту). Звідти перевівся до Київського університету.

Із 1911 — службовець у Подільському губернському земстві, з 1913 — секретар земського журналу «Экономическая жизнь Подолии». Виконував обов'язки судового слідчого з цивільних справ Кам'янець-Подільського окружного суду.

У травні 1917 р. обраний до Української Центральної Ради від Поділля.

У 1917—1918 рр. очолював відділ народної освіти Подільського губернського земства.

З 25 квітня 1918 р. обіймав посаду голови Подільської губернської народної управи, займався організацією українського шкільництва.

В часи Української Держави продовжив роботу в земстві, яке було переведено до Кам'янця-Подільського. Не сприйняв Гетьманський режим, взяв участь в антигетьманському повстанні.

З грудня 1918 р. завідував Відділом судових справ Директорії УНР у Вінниці.

У березні 1919 р. переобраний головою Подільського губернського земства. Підписав «Меморандум громадських діячів Поділля», в якому йшлося про недоліки внутрішньої політики Директорії УНР. У грудні 1919 р. призначений Подільським губернським комісаром.

Згодом виїхав до Польщі, став депутатом Ради Республіки, скликаної у січні 1921 року в Тарнові, був товаришем (заступником) міністра фінансів УНР, керуючим Міністерства фінансів і керівником одного з його відомств в еміграційному уряді Андрія Лівицького (1922—1923).

Емігрував до Чехословаччини, викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах.

У Чехословаччині почав писати спогади «Під сонцем Поділля», присвячені українському рухові на Поділлі в 1895—1907 рр.

В роки Другої світової війни був  у складі Українського Центрального Комітету в Кракові.

У 1945 р. переїхав до Регенсбургу в Західній Німеччині.

У 1949 р. емігрував до США. Протягом 10 р. очолював Український конгресовий комітет Америки.

Помер 5 лютого 1982 р. у Нью-Йорку.

• Під сонцем Поділля: Спогади. — Частина перша. — Видання четверте. — Нью-Йорк — Мюнхен: Видавництво «Криниця», 1967. — 184 с.
• Під сонцем Поділля: Спогади. — Частина друга / Упорядники й автори передмови Ю. Легун і О. Кравчук. — Вінниця: ТОВ «Консоль», 2011. — 416 с.
• З історії повстання українського університету в Кам'янці на Поділлі / Упорядник та автор передмови В. Р. Адамський. — Хмельницький, 2012. — 104 с.

• Приходько Віктор. Від слів до діла // Свобода. — 1966. — Число 140. — 2 серпня. — С. 2.

• О. В. Малюта. Приходько Віктор Кіндратович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 14. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Приходько Віктор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 6. — С. 2346.
• 1886 — народився Віктор Приходько, правник — Українький інститут національної пам'яті.
• Петро Павлович. Заслужений громадський діяч (З нагоди 75-ліття проф. Віктора Приходька) // Свобода. — 1961. — Число 95. — С. 3.
• Полтава Леонід. Інж. В. Васюк з Венесуелі і Віктор К. Приходько відвідали «Свободу» // Свобода. — 1971. — Число 194. — 20 жовтня. — С. 4.
• Екзекутива УККА відбула наради, вшанувала Шевченківською Грамотою Волі проф. Віктора Приходька // Свобода. — 1974. — Число 47. — 12 березня. — С. 1.
• Помер Віктор К. Приходько, заслужений український громадянин // Свобода. — 1982. — Число 26. — 10 лютого. — С. 1.
• Базарко Іван. На свіжу могилу Віктора К. Приходька // Свобода. — 1982. — Число 49. — 16 березня. — С. 4.
• Приходько Віктор Кіндратович // Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 107—115.
• Легун Ю., Кравчук О. Спогади В. Приходька: повернення на Батьківщину // Приходько Віктор. Під сонцем Поділля: Спогади. — Частина друга. — Вінниця: ТОВ «Консоль», 2011. — С. 3—6.
• Моздір В. В. Віктор Кіндратович Приходько — голова губернської народної губерніальної управи // Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: матеріали П'ятої наук.-краєзнав. конф. — Хмельницький; Меджибіж, 2011. — Ч. 2. — С.455-461.
• Трембіцький А. А. Віктор Приходько у визвольних змаганнях українського народу в 1917—1922 рр. // Формування та діяльність українських національних урядів періоду Української революції 1917—1921 рр.: матеріали Всеукр. наук. конф. Кам'янець-Поділ., 6-7 груд. — Кам'янець-Подільський, 2007. — С.315.

• Архіви України. Родовий фонд Галаганів ЦДІАК України
• Приходько В. К. З історії повстання українського університету в Кам'янці на Поділлі / В. К. Приходько ; упоряд. та авт. передм. В. Р. Адамський ; Хмельниц. міська орг. Нац. спілки краєзнавців України. — Хмельницький: ПП Заколодний М. І., 2012. — 103 с.

1. ↑ ^{а б в г} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863