Полішпакове (у минулому — хутір Пришпак , хутір Козаків , Байтельсбахера , Байтельбахера , Петрівське ) — село в Україні , у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області . Населення за переписом 2001 року становило 375 осіб.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району , який був ліквідований[ 1] .
Історія
У 1900 році засновано село Полішпакове.
На 1 січня 1906 року на хуторі Козаків (Байтельсбахера) Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії , яке у верхів'ї балки Свиної, були десятинщики при економії Байтельсбахера; проживали німці та малороси ; 7 дворів, в яких мешкало 46 людей (25 чоловіків і 21 жінка)[ 2] .
В 1916 році на хуторі Байтельбахера Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії , мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок)[ 3] .
Станом на 28 серпня 1920 року на хуторі Байтельбахера (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії , було 9 домогосподарства. Для 5 домогосподарів рідною мовою була російська , 4 — німецька . На хуторі 47 людей наявного населення (24 чоловіків і 23 жінки). Родина домогосподаря: 21 чоловік та 22 жінки (родичів: 1 і 1; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 1 чол.)[ 4] .
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[ 5] .
У 1967 році до складу Петрівського увійшло колишнє село Підколіно . Однак, місцеві жителі досі іменують даними назвами три різні частини цього села.
Станом на 1 січня 1978 року в селі розташовувався господарський центр колгоспу «Дружба народів»[ 6] .
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 369 осіб, з яких 169 чоловіків та 200 жінок.[ 7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[ 8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 9]
Відомі люди
Примітки
↑ Прийнято Постанову . www.rada.gov.ua . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020 .
↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)
↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)
↑ Петрівське . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» . Український інститут національної пам'яті . Процитовано 18 червня 2020 .[недоступне посилання ]
↑ Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019 .
Посилання