Естергазі народився у старовинній аристократичній родині Естергазі. Його дід, граф Моріц Естергазі, був недовго прем'єр-міністром Угорщини. Батько — граф Матяш Естергазі (1919-1998), мати — Ірен Магдолна Маньокі (1916-1980). Брат, Мартон (1956), футболіст, який виступав за збірну Угорщини. Одружений, дружина: Реен Маргіт (1952), виховує чотирьох дітей.
Навчання
Закінчив релігійну гімназію, потім отримав математичну освіту в університеті ім. Лоранда Етвеша, закінчив його в 1974. Працював програмістом в інституті обчислювальної техніки при міністерстві машинобудування, з 1978 — професійний письменник.
Праці
Перший роман, «Фанчіко і Пінта», опублікував в 1976. На даний момент автор 28 творів. Автор таких книг: «Виробничий роман», «Жінка», «Опудало лебедя», «З вежі слонової кістки».
Естергазі один з лідерів угорського та європейського постмодернізму. Його роботам притаманні інтертекстуальність, цитування, фрагментарність, а також мозаїчність. В першу чергу, замість історії для нього важливий текст і свій акцент він робить на нього. У його творах велика кількість посилань, для нього дуже значима угорська культура. Також письменник багато уваги приділяє трансформації культур східноєвропейських країн і історії тоталітарних суспільств.
Членство в організаціях
З 1993 — Літературно-Художня Академія імені Сечені
Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung (Darmstadt)
Akademie der Künste (Berlin)
Académie Européenne des Sciences, des Arts et des Lettre
.svg){kind=small}
