PROFILPELAJAR.COM

Перець п'янкий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Магноліїди (Magnoliids)
Порядок:	Перцевоцвіті (Piperales)
Родина:	Перцеві (Piperaceae)
Рід:	Перець (рід) (Piper)
Вид:	Перець п'янкий (P. methysticum)
Біноміальна назва
	Piper methysticum; G.Forst.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кава (значення).

Перець п'янкий, чи кава^[1], кава-кава (лат. Piper methysticum) — вид рослин роду перець родини перцеві.

Сама назва кава (kava, kava-kava) походить з тонганської і маркізької мов, і буквально означає «гіркий»;^[1] інші назви включають 'awa (Гаваї)^[2], 'ava (Самоа)^[3], yaqona (Фіджі)^[4], sakau (Понпеї)^[5], malok чи malogu (деякі райони Вануату)^[6].

Слово кава вживається як щодо рослини, так і до напою, отримуваному з його коріння. Екстракт коріння має заспокійливу дію, його традиційно вживають майже по всій Океанії (Полінезія, Меланезія, частково Мікронезія) для розслаблення без порушення ясності розуму. Активні складники кави одержали назву кавалактонів.

Історія

Рослину вперше описав німецький науковець Георг Форстер під час другої експедиції Джеймса Кука.

Ботанічна характеристика

Перець п'янкий добре росте на пухких, добре дренованих ґрунтах, оскільки корінню потрібний доступ повітря. У природі зростає в місцях зі значною кількістю опадів (2 000 мм/рік). Ідеальні умови для росту — 20-35 °C при відносній вологості повітря 70–100 %. Рослині шкодить надмірне сонячне світло, особливо на ранній стадії зростання.

Статеве розмноження культурної форми відсутнє. Жіночі квітки трапляються рідко, і не приносять плодів навіть після ручного запилення. Розмножують каву-каву переважно живцями^[7].

Збір традиційно здійснюють на четвертий рік після посадки: у старіших рослинах вищі концентрації кавалактонів. Досягнувши висоти 2 м, кава-кава перестає рости у висоту, тільки розширяючи своє стебло і даючи додаткові стебла. Коріння сягає глибини 60 см.

Склад

Кореневище містить близько 50 % крохмалю, а також смолу, багату на кавалактони, ароматичні неазотисті речовини (метистицин, каваїн і інші найбільш активні з них належать до дигідро-5,6 кавалактонів)^[8]. У рослині також виявлені алкалоїди, два в кореневищі, й один в листі; флавокавіни, етиловий спирт, фітостерол, цетони й органічні кислоти.

Приготування напою

Традиційний спосіб споживання кореню — розжовування, розмелювання чи розтовчування. Розмелюють коріння прямо в руці, використовуючи шматок коралу замість товкачика. Води додають небагато, бо свіжий корінь виділяє досить вологи під час роздрібнення. Товчіння здійснюють на великому камені за допомогою цурки. Після цього корінь кладуть у холодну воду й відразу ж споживають. Смак злегка пекучий, чіткі смакові відтінки залежать від того, чи було використана суха чи свіжа речовина, й від інших чинників. Колір — зелений від коричнюватого до непрозорого зеленуватого.

У фармакології

З кореня виробляють екстракт — препарат «Стресплант», що має седативний, снодійний, знеболюючий ефекти, протимікробну дію стосовно патогенних коків, збудників кишкових інфекцій, володіє помірною діуретичною і спазмолітичною властивостями. В Америці поширений чай з перцю п'янкого, що має заспокійливі і тонізуючі властивості^[9].

У фармацевтичному виробництві кавалактони екстрагують з рослини, використовуючи такі розчинники, як надкритичний діоксид вуглецю^[10], ацетон і етанол. Отримувані препарати містять від 30 до 90 відсотків кавалактонів. При такому способі залишається певна кількість домішок неясного складу, визначити якість сировини теж становить трудність.

Кава і кавакава

Схожа рослина Piper excelsum також відома як «маорійська кава» чи «кавакава» (kawakawa), іноді змішується з кавою. Незважаючи на те, що ці рослини виглядають схоже, вони являють собою різні, хоч і споріднені види. Кавакава — невелике дерево, ендемік Нової Зеландії, і воно використовується в традиційній медицині і маорійській культурі. Як зауважує Новозеландське Кавове Товариство, «з усієї ймовірності, кава була відома першим поселенцям Аотеароа [Нової Зеландії]. Також можливо, що (так само, як полінезійські мігранти, що оселилися на Гаваях) маорійські дослідники захопили з собою трохи кави. На жаль, клімат більшої частини Нової Зеландії виявився надто холодним для вирощування кави і тому маорійські поселенці втратили свою священну рослину»^[11]. Далі, «у Новій Зеландії, де природні умови надто суворі для кави, маорійці дали назву „кава-кава“ схожій рослині Piperaceae M. excelsum, у пам'ять про рослини кави, що безсумнівно, привезли з собою і безуспішно намагалися вирощувати. Маорійське слово kawa також має значення „церемоніальний протокол“, що є відсиланням до стилізованого споживання наркотичних речовин, типового в полінізійських суспільствах»^[6]. У традиційній медицині кавакава використовується для лікування шкірних інфекцій, ран і порізів, і (у вигляді чаю) при розладах шлунка й інших дрібних нездужаннях^[12].