PROFILPELAJAR.COM

	Парламент Грузії; груз. საქართველოს პარლამენტი
	Загальна інформація:
Юрисдикція:	Грузія
Тип:	однопалатний парламент
Дата заснування:	1992
	Структура:
Депутатів:	150
Політичні; групи:	Уряд (84) Грузинська мрія (75); Сила народу (9); Опозиція (66) Сила в єдності (36) Єдиний національний рух (30); Держава для народу (3); Прогрес і свобода (2); Національно-демократична партія Грузії (1); ; Для Грузії (6); Лело для Грузії (4); Альянс патріотів Грузії (4); Європейська Грузія (2); Незалежні (5);
Спікер:	Шалва Папуашвілі (Грузинська мрія); з 29 грудня 2021
Лідер парламентської більшости:	Іраклі Кобахідзе (Грузинська мрія); з 11 грудня 2020
	Вибори:
Останні вибори:	31 жовтня та 20 листопада 2020
	Адреса:
Адреса:	Будівля парламенту Грузії
	Офіційний вебсайт:
	parliament.ge
	Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парламент Грузії

Парламент Грузії (груз. საქართველოს პარლამენტი — Сакартвелос парламенті) — найвищий представницький орган Грузії, що виконує функції законодавчої влади, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави та контролює діяльність уряду.^[1]

Історія

Ідею обмеження царської влади та створення парламентського органу було задумано серед аристократів та громадян у XII ст. під час царювання цариці Тамар.

З погляду опозиціонерів цариці Тамар та їхнього лідера Кутлу Арслана, перший грузинський Парламент мав складатись з двох «палат»: 1) Дарбазі — загальні збори аристократів та впливових громадян, які скликаються час від часу для прийняття рішень щодо процесів, що відбуваються в країні, впровадження цих рішень покладається на монарха; 2) Караві — орган постійних сесій між зборами Дарбазі. Конфронтація завершилась перемогою прихильників збереження необмеженої царської влади. Кутлу Арслан був заарештований за наказом цариці.

Згодом, лише у 1906 році грузини отримали нагоду відправити своїх представників до парламентського органу, II Державної думи (з 1801 року Грузію було захоплено Російською імперією). Грузинськими депутатами в думі були: Ное Жорданія (пізніше Голова уряду незалежної Грузії в 1918—1921 рр.), Ілія Чавчавадзе (засновник Грузинського Національного Руху), Іраклі Церетелі (голова Соціал-Демократичної фракції в думі II скликання, пізніше міністр внутрішніх справ Тимчасового уряду Росії), Карло Чхеїдзе (голова Меншовицької фракції в IV думі, голова Центрального виконавчого комітету I скликання Всеросійських робочих та солдатських депутатів у 1917 р. та голова Закавказького Сейму в 1918 р.) та ін.

Перший законодавчий орган на території Грузії діяв у 1918—1921 роках та називався Національною Радою. У 1921 році Парламент ухвалив першу грузинську Конституцію.

Після окупації Грузії більшовицькими військами, з 1921 по 1991 рр. діяла Верховна Рада Грузинської РСР. Після оголошення незалежності в Грузії перший парламент обрано на осінніх виборах 1992 року.

Прийнята у 1995 році Конституція Грузії визначила місце Парламенту в політичному облаштуванні Грузії. Після цього парламентські вибори в Грузії відбувались у 1995, 1999, 2004, 2008, 2012 та 2016 роках.

1 жовтня 2012 року відбулися чергові Парламентські вибори, на яких перемогу за списками здобула опозиційна партія «Грузинська мрія»^[2]. За словами лідера «Грузинської мрії» Бідзіни Іванішвілі, уперше за всю історію Грузії народу вдалося змінити владу шляхом виборів.^[3]

11 грудня 2020 року в Грузії набрав повноважень новий парламент, обраний на виборах, що пройшли в два тури: 31 жовтня та 21 листопада. Керівна партія Грузинська мрія перемогла, набравши 48,22 % голосів, і отримавши 90 мандатів зі 150^[4].

Структура

Парламент однопалатний, складається зі 150 депутатів. З них 75 обираються на засадах пропорційної виборчої системи, а інші 75 — в одномандатних виборчих округах за мажоритарною виборчою системою. Усі депутати парламенту обираються на 4-річний термін.

Парламент очолює Голова, підписує прийняті парламентом рішення. Голова парламенту має 7 заступників. У випадку неможливості виконання своїх обов'язків Президентом Грузії, Голова Парламенту виконує обов'язки Президента.

Члени Парламенту створюють парламентські фракції згідно з політичними поглядами. У Парламенті створюються галузеві комітети та тимчасові слідчі комісії, які діють постійно. Важливим органом у структурі Парламенту є бюро. У бюро входять Голова, його заступники, голови парламентських фракцій та комітетів. Бюро здійснює організаційне керування роботою Парламенту.

Протягом року проводяться дві парламентські сесії: весняна (лютий — червень) та осіння (вересень — грудень).

Голова

Головою першого парламенту Грузії — Національної Ради був Ніколоз (Карле) Чхеїдзе.

У Парламенті скликання 1992—1995 років головував Едуард Шеварнадзе, котрий водночас визнавався керівником держави. Після отримання Конституції Грузії, у 1995 році, першим головою парламенту став керівник партії, один з лідерів Громадянського Союзу Грузії Зураб Жванія. У 2001 році на цій посаді його замінила Ніно Бурджанадзе. З 7 червня 2008 до 21 листопада 2019 року головою парламенту був Давіт Бакрадзе. З 18 листопада 2016 до 21 червня 2019 року головою парламенту був Іраклій Кобахідзе. З 29 грудня 2021 року головою парламенту є Шалва Папуашвілі.

Розташування

Парламент розміщений у столиці Тбілісі на проспекті Руставелі.

Споруда будинку уряду колишньої Грузинської РСР є помітним зразком грузинської архітектури радянського періоду.

Будівля складається з двох корпусів. Верхній корпус побудований у 1938 році (арх. В. Кокоріні за участю Г. Лежава). Другий, фасад якого виходить на проспект Руставелі, звели у 1953 році (арх. В. Кокоріні, Г. Лежава, за участю В. Насарідзе). У вирішенні обох корпусів використано елементи стародавньої грузинської архітектури.

У 2014 році була здійснена реконструкція всіх внутрішніх приміщень парламентської будівлі в Тбілісі.

Колишня будівля паламенту

У 2012—2018 рр. парламент знаходився в новій будівлі в місті Кутаїсі по вулиці Абашидзе 26. Переїзд парламенту до Кутаїсі відбувся за ініціативи Михайла Саакашвілі, однак уряд партії «Грузинська мрія» вніс поправку до конституції та повернув парламент до столиці.