Альянс патріотів Грузії

Альянс патріотів Грузії

груз. საქართველოს პატრიოტთა ალიანსი
Країна Грузія
Голова партіїDavit Tarkhan-Mouravid і Ірма Інашвілі
Ген. секретарІрма Інашвілі
Дата заснування2012
Штаб-квартираГрузія, Тбілісі
Ідеологіяхристиянська демократія[1][2]
правий популізм[3]
націонал-консерватизм
соціал-консерватизм[3]
русофільство
антитурецькі настрої
ДевізЩире серце - сміливе та достойне! (груз. ერთი გული, მამაცი და ღირსეული!)
Офіційний сайтpatriots.ge

«Альянс патріотів Грузії» (груз. საქართველოს პატრიოტთა ალიანსი Sakartvelos Patriotta Aliansi) — проросійська[4][5][6] політична партія в Грузії[7]. Партія була заснована в 2012 році поряд грузинських політичних діячів, які стояли на консервативних антизахідних позиціях[8]. Партія виступає за тісніші зв'язки як з Росією, так і з Європейським Союзом[3].

Історія

Партія була створена в грудні 2012 року, [9] її засновниками стали Сосо Манджавідзе, Давид Тархан-Моураві і Ірма Інашвілі. Георгій Ломія і Ада Маршанія стали політичними секретарями партії[10]. Партія була створена на основі медіа-спілки «Об'єктив» і громадського руху «Опір», різко опозиційного до правлячої в той момент партії Єдиний національний рух[11].

На місцевих виборах 2014 року партія отримала сумарно 4,6% голосів виборців Грузії, перевищивши поріг в 4%, необхідний для отримання політичною партією державного фінансування[10].

У червні 2016 року партія утворила передвиборчий блок з п'ятьма іншими партіями: «Вільна Грузія» під керівництвом Кахи Кукава, «Свобода» з лідером Костянтином Гамсахурдіа, партією традиціоналістів Акакія Асатіані, «Нові християнські демократи» під керівництвом Гоча Джоджуа і «Політичним рухом ветеранів правоохоронних органів і збройних сил».

На парламентських виборах 2016 року «Альянс патріотів Грузії» отримав рівно 5% голосів, ставши третьою парламентською партією, після Грузинської мрії і Єдиного національного руху.

Ідеологія і цілі

Партія виступає з антитурецьких позицій, закликаючи захистити країну від турецького експансіонізму. Лідери партії закликали призупинити підписання договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Також вони вважають, що переговори про участь Грузії в НАТО тривають надмірно довго, і громадяни Грузії розчарувалися в перспективах членства в НАТО[8].

Телеканал «Об'єктив», що належить Ірмі Інашвілі, фактично є виразником позиції партії. Голова партії Давид Тархан-Моураві веде на каналі «Об'єктив» передачу, в якій він читає лекції по Біблії і православному християнству[10].

Примітки

  1. Our Party. Alliance of Patriots of Georgia. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
  2. Georgia's traditionalists form new coalition ahead of election. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
  3. а б в Kucera, Joshua (24 жовтня 2016). Georgia: Disillusion with Establishment Fuels Rise of Populism. Eurasianet. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 14 листопада 2020.
  4. Pro-Russian party wins a toe-hold in Georgia's new parliament [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.], Reuters
  5. Pro-Russian Parties in Georgia's 2016 Parliamentary Election: A Growing Footprint?. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  6. Tbilisi: Pro-Russian party supporters demand Azerbaijan cede claim to ancient border monastery. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  7. Michael Cecire (9 березня 2015). The Kremlin pulls on Georgia (англ.). Foreign Policy. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
  8. а б Michael Cecire (10 листопада 2015). Divide and conquer in Georgia. Foreign Affairs. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2020.
  9. Georgian Electoral Amendment Clears Early Hurdle, But Vote Concerns Persist (англ.). Radio Free Europe/Radio Liberty. 19 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
  10. а б в Local Elections Boost Alliance of Patriots’ Ambitions for Parliamentary Polls (англ.). Civil.ge. 21 червня 2014. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
  11. Иванишвили не хватает третьей силы?. Georgia Times. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.

Посилання