Футбольну кар'єру розпочав 1955 року в «Каніллітасі»[2], а потім потрапив у футбольну академію «Пеньяроль». Дебютував в основі вище вказаного клубу в 1961 році, і виступав за «вугільників» до 1975 року. За цей час він дев'ять разів вигравав першість Уругваю, в 1961 і 1966 роках завойовував Кубок Лібертадорес, у 1966 році завоював і Міжконтинентальний кубок. Станом на 2013 рік Каетано утримує перше місце за кількістю проведених матчів у класико Уругваю проти «Насьйоналя» — 57 матчів[3].
У 1975 році виїхав до США, де нетривалий час виступав в одній команді з Пеле в нью-йоркському «Космосі». Провів за «Космос» 8 матчів у NASL і після закінчення сезону завершив кар'єру футболіста
Після завершення кар'єри футболіста Каетано став працювати в рідному «Пеньяроля», тренував дитячі та юнацькі команди. Зокрема, в останні роки життя очолював восьму і дев'яту команди «Пеньяроля»[4].
Виступи за збірну
Омар Каетано виступав за збірну Уругваю з 1965 по 1969 рік. Грав у двох успішних для Селесте відбіркових турнірах до чемпіонатів світу 1966 і 1970 років. У 1966 році був гравцем основи на чемпіонаті світу в Англії, де уругвайці дійшли до ¼ фіналу. У 1970 році уругвайці грали не так яскраво, як чотирма роками раніше, але зуміли зайняти в Мексиці четверте місце. На тому турнірі Каетано перебував у заявці збірної, але на полі не з'являвся[5].
Всього за збірну Уругваю з 1965 до 1969 року Омар Каетано провів 29 матчів[6].
