Оганян Татул Гегамович народився 8 червня 1981 року у селі Цаккарв марзі Гегаркунік, в звичайній вірменській родині. Він був першою дитиною у сім'ї, але після переїзду в Україну.
З 1984 по 1990 роки родина проживала в даному місці.
З 2.5 до 5 років Татула водили до дитячого садочку, який знаходився у с.Мала ЗагорівкаБорзнянського району, одною із няньок була його хрещена мати Ліда та за сумісництвом тітка.
Після дитячого садка, не чекавши 6-річчя Татула віддали в школу, де він вчився до 3 класу.
У 1990 році, за відмінну роботу хрещеного батька, його запросили обійняти посаду заступника головиБезуглівськогоколгоспу, він забрал родину Татула з собою, щоб жити та працювати у с.БезуглівкаНіжинського району, тоді ж, Татуль пішов до 4 класа БезуглівськогоЗОШ (нині Безуглівський ліцей). Був хорошистом та закічнчив школу на п’ятірки та на дві четвірки, бравактивну участь у всіляких заходах в рамках шкільного життя (футбол, КВК, туризм і тд.)
У 2002 році проходив стажування у Великобританії. Там Татул працював на фермі «HighGrowFruit» в місті Ледбері. Термін стажування становив майже 3 місяці.
Ще в школі Татуль дуже полюбив футбол і непогано в нього грав.
З 1997 по 2014 рік грав за Безуглівськуфутбольну команду «Колос». Бувши шульгою грав команді лівим півзахисником. В цей період футбольна команда «Колос» здобула чимало перемог і була багаторазовим чемпіоном Ніжинського району з футболу та вигравала кубок району багато разів. Кінець футбольної кар'єри поставила війна на Сході у 2014 році
Татул Оганян з футбольною командою "Колос"
Власна справа
У 2005 році Оганян Татуль Гегамович зареєструвався приватним підприємцем і розпочав власну справу у сфері дорожнього будівництва і благоустрою. На початку своєї справи не мав найманих працівників та спеціальної техніки, доводилось робити всю роботу самому, а техніку винаймав у друзів та знайомих. З часом з’явилася можливість придати власну техніку та взяти на роботу найманих працівників. На сьогоднішній день на підприємстві працює близько 10 людей, утримує автопарк із 15 одиниць техніки та 2 будівельних майданчики для зберігання матеріалів, завдяки чому швидко, якісно та в короткий термін виконуються дорожньо-будівельні роботи будь-якої складності.
Російсько-українська війна 2014 рік
Будучи членом ГО Самооборона Ніжина, Татуль Гегамович організував збір речей та продуктів першої потреби. Своїм транспортом відвозив усе на фронт. А звідти додому віз «200–ті» – тіла наших воїнів для поховання в місті Ніжині та Ніжинському районі.
Татул з орденами "За мужність" ІІІ ступеня і "Єдність та воля"
12 березня «Під час бою у березні Татуль разом з іншими захисниками не просто показали рашистам їх місце на нашій землі, а й завоювали 13 одиниць техніки окупантів. Відходячи наш колега, прикриваючи побратимів, підірвався на ворожій міні» - пише у своєму телеграм-каналі Олена Шуляк[1] — очільниця партії “Слуга Народу”. Автомобіль розірвало, а він отримав важкі опіки тіла та поранення кінцівок, що призвели до ампутації. Але зараз після реабілітації він продовжує займатися своєю справою та підтримує економічний фронт, зокрема допомагаючи ЗСУ[2].
Набув медійної популярності після інтерв'ю для "Суспільне Чернігів"[3], де процитував російського полоненного "мы два дня ничего не кушали если можно нам на троих два бутерброда"[4][5][6][7][8][9][10][11]. Затрофеївши три бойові одиниці та екіпаж танку.
