Німецька колоніальна імперія — держава, яка складалася з метрополії (Німецька імперія) та територій, що перебували в колоніальній залежності від неї. У різні історичні періоди колоніями Німеччині були території в Африці, Азії, Південній Америці та Океанії.
Колоніальні володіння в 1905. Німецькі колонії позначені синім кольоромПлани Німеччини на територіальні придбання в Європі в уявленні західних союзників у 1917Німецька Нова Гвінея. Ілюстрація з книги нім.«Das Buch von unseren Kolonien», 1908Німецькі солдати в Циндао, Китай Карта колишніх німецьких колоній за всю історію:
На відміну від інших європейських держав, які почали політику колонізації ще в XVI столітті, з німецьких держав лише Бранденбург наприкінці XVII століття володів невеликими колоніальними володіннями.
Німеччина за Версальським мирним договором відмовлялася від всіх концесій і привілеїв у Республіці Китай, від прав консульської юрисдикції і від всякої власності в Сіамі, від усіх договорів і угод з Ліберією, визнавала протекторат Французької республіки над Марокко та Великої Британії — над Єгиптом. Права Німеччини щодо Цзяочжоу і всієї Шаньдунської провінції Республіки Китай відходили до Японської імперії (внаслідок цього Версальський договір не був підписаний Китаєм).
Ludolf Pelizaeus. Der Kolonialismus. — 1. — Wiesbaden : Marixverlag, 2008. — 256 p. — ISBN 978-3865399410.
Ferdinand Hahnzog. Hanauisch-Indien: einst und jetzt. — Hanau : Dausien Verlag, 1959. — 59 p.
Hermann Kellenbenz[de]. Die Brandenburger auf St. Thomas // Jahrbuch für Geschichte von Staat, Wirtschaft und Gesellschaft Lateinamerikas. — Köln : Böhlau, 1965. — Вип. 0075-2673. — С. 196-217.
Ulrich van der Heyden[de]. Rote Adler an Afrikas Küste. Die brandenburgisch-preußische Kolonie Großfriedrichsburg in Westafrika. — Berlin : Selignow-Verlag, 2001. — ISBN 3-933889-04-9.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}