Нікулін Микола Миколайович

Микола Миколайович Нікулін
Николай Николаевич Никулин
Сержант Нікулін, фото після 15 січня 1943
Сержант Нікулін, фото після 15 січня 1943
Сержант Нікулін, фото після 15 січня 1943
Народився7 квітня 1923(1923-04-07)
село Погорелка, Мологський повіт, Ярославської губернії, РРФСР
Помер19 березня 2009(2009-03-19) (85 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняСмоленське православне кладовище
КраїнаСРСР СРСР, Росія Росія
Діяльністьмистецтвознавець
Alma materІсторичний факультет Ленінградського університету
Галузьмистецтвознавство
ЗакладДержавний Ермітаж
Вчене званняпрофесор, член-кореспондент РАМ
Науковий ступінькандидат наук
Відомі учніКлименко Раїса Григорівна
Війнанімецько-радянська війна
Військове званнясержант
Відомий завдяки:
науковій діяльності в галузі мистецтвознавства та як письменник
Нагороди




Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»

Микола Миколайович Нікулін (рос. Николай Николаевич Никулин; 7 квітня 1923(19230407), село Погорелка, Мологський повіт Ярославської губернії — 19 березня 2009, Санкт-Петербург) — радянський та російський мистецтвознавець, провідний науковий співробітник і член Ученої ради Державного Ермітажу. Спеціалізувався на західноєвропейському мистецтві, зокрема Північному Відродженні та живопису Нідерландів.

Учасник Другої світової війни[Вин. 1], письменник, член-кореспондент Російської академії мистецтв (1991).

Ранні роки

Народився 7 квітня 1923 в селі Погорелка Мологського повіту Ярославської губернії (нині — Рибинського району Ярославської області). Походив з родини корінних російських інтелігентів[1]. У 1927 сім'я Нікуліних оселилася в Ленінграді, згодом пішов до школи на Мойці[2], а в 1941 закінчив десятий клас середньої школи[3].

Війна

З початком німецько-радянської війни, 27 червня 1941, добровільно[Вин. 2] записався в ополчення. Був направлений до школи зв'язківців.

У листопаді 1941 опинився на Волховському фронті у 883-му корпусному артилерійському полку, згодом перейменованому в 13-й гвардійський. У його складі брав участь у наступі під Волховом, в боях під Кірішами, Погост'єм та у Погостінському мішку. Влітку 1943 у складі першого батальйону 1067-го полку 311-ї стрілецької дивізії брав участь у Мгінській наступальній операції[Вин. 3]. Із вересня 1943 воював у 48-й гвардійській артилерійській бригаді. Брав участь у боях за станцію Медведь, міста Псков, Тарту, Лібава. На початку 1945 частина була перекинута під Варшаву, звідки рушила на Данціґ. Перемогу зустрів у Берліні у званні гвардії сержанта.

Під час війни закінчив снайперські курси, був командиром відділення автоматників, коригувальником артилерійського вогню та навідником 45-мм протитанкової гармати[Вин. 4], старшиною санітарної роти. Брав участь у прориві та знятті блокади Ленінграду. Отримав чотири легких поранень та одну контузію[4].

За проявлену на війні мужність нагороджено орденами Вітчизняної війни I ступеня (1985), Червоної Зірки (28 травня 1945), двома медалями «За відвагу» (29 червня та 14 серпня 1944), медалями «За оборону Ленінграда», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» та іншими нагородами.

Повоєнний період

Після демобілізації у листопаді 1945 поступив на історичний факультет Ленінградського Державного університету. Тодішній ректор Мавродін дозволив Нікуліну, що запізнився до вступної компанії, здати іспити.

Під час навчання особливий вплив на нього справив історик мистецтва, художній критик та мистецтвознавець М. М. Пунін. Микола Нікулін виявився серед небагатьох студентів, хто наважився підтримати вчителя в найважчий для нього період. Починаючи з 4-го курсу університету долучався до роботи в Державному Ермітажі як екскурсовод. У 1950 з відзнакою закінчив університет.

Робота в Ермітажі та творча діяльність

Із серпня 1949 працює в Державному Ермітажі. Спочатку у науково-просвітницькому відділі — був екскурсоводом. У 1950 вступив до аспірантури Ермітажу. 1954 стає науковим співробітником одного з провідних наукових відділів — відділу західноєвропейського мистецтва[5], згодом зберігачем колекції нідерландської живопису. 1957 успішно закінчив аспірантуру при Ермітажі та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему: «Деякі проблеми творчості Пітера Брейгеля Старшого». Учень та колега мистецтвознавців — В. Ф. Левінсона-Лессінга[6], М. В. Доброклонського та інших.

Починаючи з 1965, викладав на факультеті теорії та історії мистецтв, а пізніше керував кафедрою в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна, мав учнів.

Автор та співавтор близько 200 наукових статей, каталогів та альбомів з мистецтва Західної Європи XV—XVIII ст, серед яких фундаментальний каталог нідерландської колекції, що вийшов у видавництві «Аврора» у 1972[7], а також «Німецький та австрійський живопис XV—XVIII століть»; організатор багатьох виставок з живопису.

У вільний час захоплювався книгами та старовинною музикою.

Публікації

М. М. Нікулін автор понад 160 статей, книг, каталогів, підручників та навчальних посібників[8], серед них:

  • «Деталі картин Ермітажу. Пейзаж в західноєвропейському живопису XV—XVI століть» (1959)
  • «Нотатки про творчість Пітера Брейгеля Старшого» (1961)
  • «Рогір ван дер Вейден. Лука, який малює Мадонну» (1964)
  • «Нідерландський живопис XV—XVI століть в Ермітажі». Нарис-путівник (1973)
  • «Золоте століття нідерландського живопису» (1981)
  • «Нідерландське мистецтво XV—XVI століть в музеях СРСР» (1987)
  • «Німецьке мистецтво в Ермітажі» (1987)
  • «Антон Рафаель Менгс» (1989)
  • «Німецький та австрійський живопис XV—XVIII століть». Ермітаж (1989)
  • «Якоб Філіпп Хаккерт» (1998)

Також його перу належать численні статті у наукових журналах різних країн.

Книга «Воспоминания о войне»

«Если бы немцы заполнили наши штабы шпионами, а войска диверсантами, если бы было массовое предательство и враги разработали бы детальный план развала нашей армии, они не достигли бы того эффекта, который был результатом идиотизма, тупости, безответственности начальства и беспомощной покорности солдат»

М. М. Нікулін

У 1975 Микола Миколайович написав книгу «Спогади про війну» (рос. «Воспоминания о войне»). За рівнем впливу на читача ця книга стоїть в ряду з найкращими антивоєнними творами світової літератури[9].

Мої записки не призначалися для публікації. Це лише спроба звільнитися від минулого… Я звернувся до паперу, щоб вишкребти із закутків пам'яті гидоту, що глибоко там засіла, каламуть і свинство, щоб звільнитися від спогадів, які пригнічують мене. Спроба напевно безуспішна, безнадійна… Ці записки глибоко особисті, написані для себе, а не для стороннього ока, і від цього вкрай суб'єктивні.

— Із передмови автора

Наприкінці 1990-х років фрагменти книги опублікував петербурзький військово-історичний журнал «Новый Часовой». Тяжко хворий Нікулін, незважаючи на вмовляння близьких та колег, категорично відмовлявся публікувати її повністю. Пізніше він погодився і Ермітаж у 2007 та 2008 раках випустив мемуари двома малими тиражами. Незважаючи на це, книга справила в суспільстві враження бомби, що розірвалася[10].

…тихий і витончений професор, виступає як жорсткий та жорстокий мемуарист. Він написав книгу про Війну. Книгу сувору й страшну. Читати її боляче. Боляче тому, що в ній дуже неприємна правда. Істина про війну складається з різних правд. Вона в кожного своя. У кого — радісна, у кого — трагічна, у кого — повна божественного сенсу, у кого — банально порожня. Але для того, щоб нести людям свою особисту правду, треба мати на це право.

— Михайло Борисович Піотровський[Вин. 5], із передмови до 2-го видання «Воспоминания о войне». Видавництво Державного Ермітажу[11]

Останні роки

Все життя був безпартійним. Жив у маленький квартирі на околиці міста. Останні місяці не виходив з дому, майже не вставав з ліжка, почуваючи себе дуже погано, говорив насилу[10]. Помер 19 березня 2009 у Санкт-Петербурзі, похований на Смоленському кладовищі.

Сім'я

  • батько — Нікулін Микола Олександрович (1886—1931), народився в Бєлгороді, закінчив природне відділення фізико-математичного та юридичного факультетів Санкт-Петербурзький Імператорський університет, під час Першої світової війни служив фельдшером, потім був вчителем у Рибинський волості
  • мати — Нікуліна (Вауліна) Лідія Сергіївна (1886—1978), випускниця Бестужевських курсів
  • дружина — Григор'єва Ірина Сергіївна (1930 року нар.), завідувач відділенням малюнка у відділі історії західноєвропейського мистецтва Ермітажу
  • син — Нікулін Володимир Миколайович (1959 р. нар.), працює в Інституті ядерної фізики РАН
  • дочка — Нікуліна Лідія Миколаївна (1961 р. нар.)
  • Чотири онуки[12]

Див. також

Посилання

Зовнішні зображення
Нагородний лист від 6 травня 1945 перша та друга сторінки
З бойовими нагородами
Обкладинка спогадів

Примітки

  1. «Золотое кольцо». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 червня 2013.
  2. Мойка — річка в Санкт-Петербурзі.
  3. Сайт РАМ, факультет теорії та історії мистецтв. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2013.
  4. Сайт glory.rin.ru
  5. Сайт «Ермітаж 250»
  6. Син Франца Юлієвича Левінсона-Лессинга
  7. Сайт «Державний Ермітаж». Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 25 березня 2013.
  8. imwerden.info. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2013.
  9. Сайт «DELFI»
  10. а б Сайт Партії Яблуко
  11. Сайт «Електронна бібліотека Олександра Білоусенко»
  12. Ірина Григор'єва. Із рибинського кола

Джерела з інтернету та література

Виноски

  1. У фільмі про М.М. Нікуліна з авторської програми М.Б. Піотровського «Мій Ермітаж», Михайло Борисович пригадує, що Нікулін, починаючи з 1960-х років, в анкетах перестав писати учасник Великої Вітчизняної війни — замінивши цей термін на Друга світова війна.
  2. Доброволець — людина, що за власним бажанням, добровільно, стала до діючої армії або узявся за власною згодою за якусь справу. Близьке за змістом поняття — волонтер.
  3. Мгінська наступальна операція (22 липня—22 серпня 1943) — наступальна операція радянських військ Ленінградського та Волховського фронтів. Мета — розгромити німецьку 18-ту армію, не допустити перекидання військ супротивника на центральну ділянку радянсько-німецького фронту для дій під Курськом, відновити контроль над Кіровською залізницею, тим самим забезпечити міцний залізничний зв'язок Ленінграда з країною. В результаті запеклих боїв радянські війська не зуміли виконати всі поставлені перед початком операції завдання і лінія фронту в районі Мгінського виступу залишилася практично незмінною.
  4. На солдатському жаргоні за величезний ризик для обслуги швидкої загибелі або поранення була прозвана — «Прощай Родина».
  5. Михайло Борисович Піотровський (рос. Михаил Борисович Пиотровский; нар. 9 грудня 1944, Єреван, Вірменська РСР) — радянський та російський вчений-сходознавець, директор Державного Ермітажу.

Read other articles:

Keuskupan Vila RealDioecesis VilaregalensisDiocese de Vila RealKatedral Vila RealLokasiNegaraPortugalProvinsi gerejawiBragaMetropolitKeuskupan Agung BragaStatistikLuas4.237 km2 (1.636 sq mi)Populasi- Total- Katolik(per 2010)293.400289,600 (98.7%)InformasiRitusRitus LatinPendirian20 April 1922KatedralKatedral Santo Dominikus di Vila RealPelindungDikandung Tanpa NodaKepemimpinan kiniPausFransiskusUskupAmândio José TomásUskup agungJorge IVPetaSitus webSitus ...

 

Spesies keong caping sejati Patella vulgata di permukaan batu di Wales Bagian bawah spesimen Patella vulgata Keong caping atau keong topi adalah sekelompok siput air yang mempunyai bentuk cangkang kerucut (patelliform) dan kaki yang kuat dan berotot. Kategori umum cangkang berbentuk kerucut ini dikenal sebagai patelliform (berbentuk piring). [1] Ada dalam kelas Gastropoda, keong merupakan kelompok polifiletik (anggotanya diturunkan dari nenek moyang langsung yang berbeda). Semua spesi...

 

Chronologies Journalistes français en 1865. Léon Rossignol, Nos petits journalistes, Paris, Gosselin, 1865Données clés 1862 1863 1864  1865  1866 1867 1868Décennies :1830 1840 1850  1860  1870 1880 1890Siècles :XVIIe XVIIIe  XIXe  XXe XXIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies géographiques Afrique Afrique du Sud, Algérie, Angola, Bénin, Botswana, Burkina Faso, Burundi, Cameroun, Cap-Vert, République centrafricaine, Com...

Voce principale: Unione Sportiva Salernitana 1919. Salernitana SportStagione 1980-1981 Sport calcio Squadra Salernitana Allenatore Lamberto Leonardi Presidente Vincenzo Grieco, poi Filippo Troisi Serie C112º posto Coppa Italia CQuarti di finale 1979-1980 1981-1982 Si invita a seguire il modello di voce Questa pagina raccoglie i dati riguardanti la Salernitana Sport nelle competizioni ufficiali della stagione 1980-1981. Indice 1 Stagione 2 Divise 3 Rosa 4 Risultati 4.1 Campionato 4.1.1 ...

 

Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (janvier 2024). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les références utiles à sa vérifiabilité et en les liant à la section « Notes et références ». En pratique : Quelles sources sont attendues ? C...

 

Ruler of the city-state of Assur in the 20th century BC Shalim-ahumIšši’ak AššurReign20th century BCPredecessorPuzur-Ashur ISuccessorIlu-shumaBorn1950 BCEFatherPuzur-Ashur IOccupationsovereign Shalim-ahum or Šalim-ahum was a ruler of the city-state of Assur in the 20th century BC. The Assyrian King List records his name as Šallim-aḫḫe, inscribed šal-lim-PABMEŠ, meaning, “keep the brothers safe”, and he appears among the six kings “whose eponyms are not found”,[1]...

Football match1875 FA Cup finalThe Royal Engineers AFC squad that won the FA Cup. Left to right (standing): Mulholland (did not play in final), Onslow, Stafford, Rawson, Mein, Wingfield; (middle): Ruck, Merriman, Tailyour, Donop; (down): Sim, Jones (did not play in final).Event1874–75 FA Cup Royal Engineers Old Etonians Royal Engineers won after a replayFinal Royal Engineers Old Etonians 1 1 After extra timeDate13 March 1875 (1875-03-13)VenueKennington Oval, LondonRefereeCha...

 

GalbaPatung GalbaBerkuasa8 Juni 68 – 15 Januari 69(7 bulan)PendahuluNeroPenerusOthoKelahiran24 Desember 3 SMdekat TerracinaKematian15 Januari 69 M (umur 70 tahun )RomaNama lengkapServius Sulpicius Galba (ketika lahir); Servius Sulpicius Galba Caesar Augustus (ketika menjadi kaisar)IbuMummia AchaicaPasanganAemilia Lepida Galba(Servius Sulpicius Galba Caesar Augustus); Dalam Bahasa Latin: SERVIVS SVLPICIVS Galba AVGVSTVS (24 Desember 3 SM - 15 Januari 69), adalah Kaisar Romawi selama tujuh bu...

 

Mountain View, CaliforniaKota Clockwise: Shoreline Park from the San Francisco Bay; Googleplex (Google HQ); Downtown; Computer History Museum; City Hall & Performing Arts Center.Location within Santa Clara CountyMountain View city map, California, USAMountain ViewLocation within CaliforniaTampilkan peta CaliforniaMountain ViewLocation within the United StatesTampilkan peta Amerika SerikatKoordinat: 37°23′22″N 122°4′55″W / 37.38944°N 122.08194°W / 37.389...

土库曼斯坦总统土库曼斯坦国徽土库曼斯坦总统旗現任谢尔达尔·别尔德穆哈梅多夫自2022年3月19日官邸阿什哈巴德总统府(Oguzkhan Presidential Palace)機關所在地阿什哈巴德任命者直接选举任期7年,可连选连任首任萨帕尔穆拉特·尼亚佐夫设立1991年10月27日 土库曼斯坦土库曼斯坦政府与政治 国家政府 土库曼斯坦宪法 国旗 国徽 国歌 立法機關(英语:National Council of Turkmenistan) ...

 

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) تصفيات كأس العالم لكرة القدم 2018 – أوروبا المجموعة د هي إحدى مجموعات اليويفا التسعة في تصفيات كأس العالم �...

 

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: 1797 in Canada – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2023) (Learn how and when to remove this message) ← 1796 1795 1794 1797 in Canada → 1798 1799 1800 Decades: 1770s 1780s 1790s 1800s 1810s See also: History of Canada Timeline o...

Interaction of soul and matter in Jainism (Indian religion) Part of a series onJainism Jains History Timeline Index Philosophy Anekantavada Cosmology Ahimsa Karma Dharma Mokṣa Kevala Jnana Dravya Tattva Brahmacarya Aparigraha Gunasthana Saṃsāra EthicsEthics of Jainism Mahavratas (major vows) Ahiṃsā (non-violence) Satya (truth) Asteya (non-stealing) Brahmacarya (chastity) Aparigraha (non-possession) Anuvratas (further vows) Sāmāyika Sallekhana Jain prayers Bhaktamara Stotra Micchami ...

 

Keakuratan artikel ini diragukan dan artikel ini perlu diperiksa ulang dengan mencantumkan referensi yang dapat dipertanggungjawabkan. Harap pastikan akurasi artikel ini dengan sumber tepercaya. Lihat diskusi mengenai artikel ini di halaman diskusinya. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tul...

 

1974 French filmThe Three MusketeersFrom right to left: D'Artagnan, Aramis, Porthos, and Athos.Directed byJohn HalasFranco CristofaniWritten byHoward ClewesPatrick WachsbergerBased onThe Three Musketeersby Alexandre DumasProduced byGabriele CrisantiLuigi NanneriniSteven PallosGeoffrey VereyPatrick WachsbergerPaolo Di GirolamoEdited byTony AnscombeMariano ArditiMichael CrouchMusic byMichel PolnareffProductioncompaniesMichelangelo CinematograficaPendennis Films Ltd.Educational Film CentreCrist...

Series of I6 and V8 engines built by Chrysler For an overview of Hemi engines in general, see Hemispherical combustion chamber. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Chrysler Hemi e...

 

U.S. House district for North Carolina NC-6 redirects here. The term may also refer to North Carolina Highway 6. North Carolina's 6th congressional district From 2023 to 2025 From 2025Interactive map of district boundariesRepresentativeKathy ManningD–GreensboroPopulation (2022)751,852[1]Median householdincome$61,429[1]Ethnicity51.3% White30.3% Black9.7% Hispanic4.1% Asian3.7% Two or more races0.9% otherCook PVID+4[2] North Carolina's 6th congressional district is loc...

 

ريكاردو مونيز   معلومات شخصية الميلاد 17 يونيو 1964 (العمر 60 سنة)روتردام  مركز اللعب مدافع الجنسية مملكة هولندا  معلومات النادي النادي الحالي زالايغيرزيغي تورنا إغيليت المسيرة الاحترافية1 سنوات فريق م. (هـ.) 1981–1984 إف سي آيندهوفن 71 (13) 1984–1988 هارلم 95 (9) 1988–1991 آر كي سي فالف...

Organized listing of books and the systematic description of them as objects For Works Cited lists, see Citation. Not to be confused with Bibliology. Bibliographies at the University Library of Graz Bibliography (from Ancient Greek: βιβλίον, romanized: biblion, lit. 'book' and -γραφία, -graphía, 'writing'), as a discipline, is traditionally the academic study of books as physical, cultural objects; in this sense, it is also known as bibliology[1 ...

 

Pour les articles homonymes, voir Cannavaro. Fabio Cannavaro Fabio Cannavaro en 2011. Biographie Nationalité Italien Naissance 13 septembre 1973 (51 ans) Naples (Italie) Taille 1,75 m (5′ 9″)[1] Poste Défenseur central puis entraîneur Parcours junior Années Club 1988-1992 SSC Naples Parcours senior1 AnnéesClub 0M.0(B.) 1992-1995 SSC Naples 068 0(1) 1995-2002 Parme AC 290 0(6) 2002-2004 Inter Milan 074 0(3) 2004-2006 Juventus 095 0(7) 2006-2009 Real Madrid 106 0(1) 200...