Новий замок (нім.Neues Schloss Baden-Baden) на Флорентійській горі в німецькому місті Баден-Баден був з останньої третини XV століття і до кінця XVII століття резиденцією маркграфів Бадена, а з 1535 року маркграфів Баден-Бадена. З часів пізнього Середньовіччя був багато разів перебудований і розширений. На сьогодні замок знаходиться під охороною культурної спадщини і є власністю кувейтських інвесторів, які зараз перетворюють замок на розкішний готель.
Архітектура
Замковий комплекс складається з триповерхового головного замку, господарської споруди, кухні й архівної вежі (всі ренесансні будівлі XVI століття) і будинку для прислуги в подвір’ї замку (1709), до якого можна ввійти через ворота з XV століття. Зі східної сторони замку знаходиться сад з рідкісними рослинами та деревами. З його оглядового майданчика (створеного в 1670 р.), довжиною 130 метрів, можна потрапити до тераси з різними екзотичними рослинами. Парк займає близько 5,5 га.
Історія
Замок повстав між 1388 і 1399 [1] на старому фундаменті на горі над площею Ринок міста Баден, яке в другій половині XIII століття отримало міське право. В 1479 році за бажанням графа Христофа I замок був кардинально перебудований і отримав статус резиденції, змінивши в цій ролі замок Гогенбаден. З 1529 року в Новому замку розміщувався архів маркграфів Бадену.
Новий замок у Баден-Бадені був перебудований на початку XVIII століття з використанням зовнішніх стін, що залишилися.
У XIX столітті він служив літньою резиденцією великих герцогів.
Великий герцог Леопольд замовив реставрацію палацу архітектору Фрідріху Теодору Фішеру[en] в 1843 — 1847 роках.
Парадні кімнати були оформлені в новому ренесансному стилі.
Також були відремонтована так звана вежа Дагоберта, павільйон із гвинтовими сходами періоду після 1575 року, який був зруйнований під час Другої світової війни, а також підвальні склепіння «з кам’яними та залізними дверима, ймовірно, колишні підземелля».
Замковий сад завжди був відкритий і безкоштовний[3].
У 1919 році Новий замок був відданий правлячому будинку Бадена в приватну власність[4]. Пізніше в ньому були зібрані предмети мистецтва з інших замків, в тому числі з музею Церингерів.
У 1946 році в замку Міністерством культури у Фрайбурзі було відкрито Історичний музей міста Баден за підтримки Бертольда фон Бадена, який також носив ім'я музей Церингерів. Після закінчення цього спільного проєкту в 1960 році був відкритий новий музей Церингерів, який діяв до 1981 року. У 1995 році колекції родини й велика частина внутрішнього оздоблення замку були продані на аукціоні Сотбі.[5]
Після продажу в жовтні 2003 року замок перейшов у володіння кувейтської компанії Al-Hassawi Group. Підприємець Фавзіла-аль-Хассавіі, дочка засновника компанії, розробила план нового використання замку - від дорогого готелю до заміського будинку для своєї родини[6][7].
У квітні 2010 року місто Баден-Баден дало згоду на перетворення Нового замку в розкішний готель зі 130 номерами, який повинен був відкритися у 2013 році[8]. Ремонтні роботи, які оцінюються приблизно в 90 мільйонів євро, почалося влітку 2010 р. Перебудова відбувалася з перервами через проблеми з фінансуванням і проєктуванням. В кінці 2012 року було оголошено, що американська компанія Hyatt Hotels Corporation візьме на себе цю роль. В середині 2014 були знову опубліковані нові плани перебудови: дату відкриття було відкладено до 2018 року, кількість кімнат збільшилася до 146. Продаж 16 приватних будинків будуть використані для рефінансування реконструкції готелю[9].
Після кількох років зупинки будівництва та сумнівів щодо фінансової життєздатності проєкту, 21 лютого 2022 року муніципальна рада Баден-Бадена вирішила остаточно скасувати реконструкцію[10].
Примітки
↑Ulrich Coenen: Von Aquae bis Baden-Baden – Die Baugeschichte der Stadt und ihr Beitrag zur Entwicklung der Kurarchitektur.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 22 січня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Ulrich Coenen: Von Aquae bis Baden-Baden – Die Baugeschichte der Stadt und ihr Beitrag zur Entwicklung der Kurarchitektur. Verlagshaus Mainz, Aachen, Mainz 2008, ISBN 978-3-8107-0023-0, S. 95–99, 161–172.
Kunst- und Kulturdenkmale im Landkreis Rastatt und in Baden-Baden, herausgegeben vom Landkreis Rastatt und der Stadt Baden-Baden. Konrad-Theiss Verlag GmbH, Stuttgart 2002, ISBN 3-8062-1599-5.