PROFILPELAJAR.COM

**Неаполь Скіфський**
Неаполь Скіфський
	44°56′34″ пн. ш. 34°07′14″ сх. д. / 44.9428° пн. ш. 34.1206° сх. д.
Тип	населений пункт; археологічна пам'ятка і музей
Статус спадщини	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Україна
Розташування	Сімферополь
Сайт	neapolis-scythian.crimea.ua/english/
	Неаполь Скіфський (Автономна Республіка Крим)
	Неаполь Скіфський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Неаполь (значення).

Неа́поль Скі́фський (грец. Νεάπολις) — столиця скіфського царства у Криму в 3—2 століттях до н. е. Розквіт припадає на добу правління царів Скілура та Палака у 2 столітті до н. е.).

На думку переважної більшості дослідників, ототожнюється з городищем Керменчик, розташованим у Сімферополі на високому плато Дженакай-Кир. Площа городища — майже 20 га. Городище відкрито у 1827 році, систематичні розкопки провадяться від 1945 року.^[3]

Історія

Згідно з найновішими даними Неаполь Скіфський був заснований у 199—197 рр. до Р. Х. ольвіополітами Посидеєм Посидеївим та Євменом Сірісковим унаслідок поразки у клановій боротьбі з родом Аристократидів. Населення було мішаним: переважали скіфи, але жили тут і греки, сармати, таври.

За реконструкціями спеціалістів можна припустити, що захистом місту слугували скелясті схили та балка і лише з південного боку була зведена оборонна стіна. Пізніше були побудовані міські мури, центральні ворота, східна башта. В Неаполі було декілька будинків знаті, побудованих в грецькому стилі. Прості жителі жили в напівземлянках.

У 3-2 столітті до н. е. Неаполь Скіфський був значним торговельно-ремісничим містом і столицею Скіфського царства в Криму. На культурі міста дуже позначився грецький вплив.

Неаполь Скіфський згадується давньогрецьким географом Страбоном (1 століття н. е.) і в херсонеському декреті на честь полководця Діофанта (2 століття до н. е.).^[4]

Найбільшого розквіту Неаполь Скіфський досяг у 2 столітті до н. е. за царя Скілура та його сина Палака. З кінця 2 столітті до н. е., після війни скіфів, підтриманих сарматським плем'ям роксоланів, проти Херсонеса, особливо помітний вплив сарматів.

У 2-3 століттях н. е. посилився вплив Боспорського царства, яке на рубежі 2-3 століть н. е. на деякий час підкорило скіфів у Криму. Місто занепало у 3-4 століттях, імовірно під ударами готів та гунів.^[5]

Після зникнення міста біля його руїн з'являється поселення Керменчик, що згодом і дало назву городищу.^[6]

Влітку 1827 року Олександр Іванович Султан-Крим-Гірей, великий любитель старовини, прогулюючись ймовірно в районі Петровської балки, побачив у арбі у татарина каміння з написами та барельєфом воїна. Купивши це каміння, він повідомив про це археолога, директора Одеського музею старожитностей І. П. Бларамберга. Той приїхав до Сімферополя, і на місці знахідок знайшов інші плити з написами, постамент від статуї, а також уламок мармурового рельєфу із зображенням скіфських царів Скілура та Палака.^[7]

27 квітня 2011 року вийшла Постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 195 «Про створення Кримської республіканської установи „Історико-археологічний заповідник Неаполь Скіфський“». Відкриття музею-заповідника відбулося 25 липня 2011 року.^[8]

Залишки міста-фортеці (городище) над річкою Салгиром біля Сімферополя систематично досліджуються. Виявлено оборонні мури, рештки кам'яних будинків, ритуальний басейн, зернові ями, мавзолей із похованнями скіфських царів і некрополь населення.

Місто (площею 20 га) було обнесене потужними мурами (до 12 м завтовшки) з баштами. Поза мурами містилися передмістя, некрополь із кам'яними та земляними склепами. У правильному плануванні частини міста, що прилягала до центральної брами та головної вулиці, відчувається грецький вплив. Видовжені прямокутні будинки складалися з головного приміщення, де було вогнище, і сіней. Більшість же будівель, особливо на околицях, були землянками, напівземлянками, круглими у плані, житлами типу юрт, пристосованими для осілого життя.

Найяскравіші пам'ятки Неаполя Скіфського — мавзолей із похованнями скіфського царя і знаті та вирубані у скелі поховальні склепи з настінними розписами.

Неаполь Скіфський у 2022 році
Барельєф «Скілур та Палак», знайдений у Неаполі Скіфському
Барельєф «Кінний Палак»
Археологічні знахідки

Примітки

↑ ^а ^б https://www.kp.ru/russia/simferopol/mesta/istoriko-arheologicheskij-muzej-zapovednik-neapol-skifskij/
↑ http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=244910406
↑ НЕАПОЛЬ СКІФСЬКИЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 23 листопада 2023.
↑ Буйських, А. В. (1 лютого 2021). Неаполь Скіфський (Ukrainian) . Т. 23. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
↑ Неаполь – столиця Кримської Скіфії. Крым.Реалии (укр.). 23 жовтня 2021. Процитовано 23 листопада 2023.
↑ Неаполь Скіфський - місто-фортеця, центр скіфської держави. SPADOK.ORG.UA (укр.). Процитовано 23 листопада 2023.
↑ «Древними тропами»: крымские художники и «Неаполь Скифский». Крым.Реалии (рос.). 6 жовтня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
↑ В Крыму создадут историко-археологический заповедник «Неаполь Скифский» - Министерство курортов и туризма Автономной Республики Крым. web.archive.org. 22 квітня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2023.

Джерела та література

Є. В. Черненко. Неаполь Скіфський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 351. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Масловский В. В. К вопросу о древнейшем населении Крыма. — Медицинский архив, 1925 г., т. 1, № 3, с. 308—323. [в основному з Неаполя].
Эрнст Н. Л. Неаполь Скифский. — «2-я конференция археологв СССР в Херсонесе», Севастополь, 1927 г., с. 23 — 28.
Маркевич А. И. К столетию исследований на городище Неаполя Скифского : 1827—1927 гг. — Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 4 — 14.
Шульц П. Н. Тавро-скифская археологическая экспедиция в Крыму. — Советский Крым, 1946 г., № 2, с. 97 — 116.
Шульц П. Н. Тавро-скифская экспедиция в 1946 г. : раскопки Неаполя Скифского. — Советский Крым, 1947 г., № 5, с. 39 — 71.
Шульц П. Н. Тавро-скифская экспедиция : 1945—1946 гг. — Известия АН СССР, сер. историко-филолог., 1947 г., т. 4, № 3, с. 275—292.
Погребова Н. Н. Мавзолей Неаполя Скифского. — Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 1947 г., т. 21, с. 22 — 32.
Погребова Н. Н. Находки в мавзолее Неаполя Скифского. — Памятники искусства, 1947 г., т. 1, с. 31 — 36.
Шульц П. Н. Работы Тавро-скифской экспедиции : 1945—1946 гг. — Памятники искусства, 1947 г., т. 2, с. 21 — 30.
Шульц П. Н. Раскопки Неаполя Скифского в 1945—1946 гг. — Доклады АН СССР, 1947 г., т. 58, № 1, с. 173—176.
Шульц П. Н. Раскопки Неаполя Скифского. — Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 1947 г., т. 21, с. 16 — 21.
Шульц П. Н. Раскопки Неаполя Скифского. — «Общее собрание Академии наук СССР. 10 — 13 июня 1947 г.», М., 1948 г., с. 56 — 81.
Бабенчиков В. П. Новый участок некрополя Неаполя Скифского. — Вестник древней истории, 1949 г., № 1, с. 111—119.
Шульц П. Н. Тавро-скифская экспедиция. — Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 1949 г., т. 27, с. 56 — 66.
Карасёв А. Н. Раскопки Неаполя Скифского в 1948 г. — Вестник древней истории, 1950 г., № 4, с. 179—187.
Карасёв А. Н. Раскопки Неаполя Скифского в 1949 г. — Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 1951 г., т. 37, с. 161—172.
Дашевская О. Д. Земляной склеп 1949 г. в некрополе Неаполя Скифского. — Вестник древней истории, 1951 г., № 2, с. 131—135.
Шульц П. Н., Головкина В. А. Неаполь Скифский. — «По следам древних культур», М., 1951 г., т. 1, с. 145—168.
Карасёв А. Н. Раскопки Неаполя Скифского в 1950 г. — Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 1953 г., т. 49, с. 78 — 85.
Шульц П. Н. Мавзолей Неаполя Скифского. — М. : 1953 г. — 88 с.
Зеест И. Б. К вопросу о торговле Неаполя и её значении для Боспора: по данным изучения керамической тары из раскопок Неаполя 1945—1950 гг. — Материалы и исследования по археологии СССР, 1954 г., т. 33, с. 71 — 77.
Цалкин В. И. Домашние и дикие животные из Неаполя Скифского. — Советская археология, 1954 г., № 20, с. 253—287.
Шульц П. Н. Исследования Неаполя Скифского : 1945—1950 гг. — «История и археология древнего Крыма», К., 1957 г., с. 61 — 93.
Бабенчиков В. П. Некрополь Неаполя Скифского. — «История и археология древнего Крыма», К., 1957 г., с. 94 — 141.
Погребова Н. Н. Золотые лицевые пластины из погребений мавзолея Неаполя Скифского. — «История и археология древнего Крыма», К., 1957 г., с. 142—154.
Дашевская О. Д. Лепная керамика из Неаполя и других скифских городищ Крыма. — Материалы и исследования по археологии СССР, 1958 г., т. 64, с. 248—271.
Соломоник Э. И. Четыре надписи из Неаполя и Херсонеса. — Советская археология, 1958 г., т. 28, с. 308—316.
Дашевская О. Д. Четвёртая надпись Посидея из Неаполя Скифского. — Советская археология, 1960 г., № 1, с. 261—265.
Сымонович Э. А., Голенко К. В. Монеты из некрополя Неаполя Скифского. — Советская археология, 1960 г., № 1, с. 265—268.
Яценко И. В. Декоративная роспись общественного здания в Неаполе Скифском. — Советская археология, 1960 г., № 4, с. 91 — 112.
Домбровский О. И. О технике декоративной живописи Неаполя Скифского. — Советская археология, 1961 г., № 4, с. 84 — 90.
Маликов В. Н. Жертвенник из пригородного здания Неаполя Скифского. — Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1961 г., т. 11, с. 64 — 69.
Погребова Н. Н. Погребения в мавзолее Неаполя Скифского. — Материалы и исследования по археологии СССР, 1961 г., т. 96, с. 103—213.
Сымонович Э. А. Египетские вещи в могильнике Неаполя Скифского. — Советская археология, 1961 г., № 1, с. 270—273.
Харко Л. П. Монетные находки Тавро-скифской экспедиции 1946—1950 и 1957 гг. — Материалы и исследования по археологии СССР, 1961 г., т. 96, с. 214—222.
Дашевская О. Д. Граффити на стенах здания в Неаполе Скифском. — Советская археология, 1962 г., № 1, с. 173—194.
Соломоник Э. И. Эпиграфические памятники Неаполя Скифского. — Нумизматика и эпиграфика, 1962 г., т. 3, с. 32 — 44.
Яценко И. В. Тарелка царицы Гипепирии из Неаполя Скифского. — «Историко-археологичский сборник», М., 1962 г., с. 101—113.
Сымонович Э. А. Итоги новых работ на могильнике Неаполя Скифского в Крыму. — Краткие сообщения Одесского археологического музея за 1961 г., 1963 г., с. 32 — 40.
Сымонович Э. А. Фибулы Неаполя Скифского. — Советская археология, 1963 г., № 4, с. 139—151.
Забелина В. С. Золотые украшения из детского погребения некрополя Неаполя Скифского. — Сообщения Государственного музея изобразительных искусств, 1964 г., № 2, с. 39 — 44.
Кондукторова Т. С. Населення Неаполя Скіфського за антропологічними даними. — Матеріали з антропології України, 1964 р., т. 3, с. 32 — 71.
Скопинцева С. И. Реставрация тарелки из Неаполя Скифского. — Ежегодник Государственного исторического музея за 1962 г., 1964 г., с. 229—232.
Шульц П. Н. Бронзовые статуєтки Диоскуров из Неаполя Скифского. — «Материалы сессии, посвящённой итогам археологических и этнографических исследований 1964 года в СССР», Баку, 1965 г., с. 123—124.
Шилик К. К. Опыт применения метода элекропрофилирования при археологических работах. — Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1965 г., т. 103, с. 153—156.
Махнева О. А. Расписной эллинистический сосуд из Неаполя Скифского. — Советская археология, 1967 г., № 1, с. 253—256.
Махнева О. А. Склеп с египетскими изделиями на восточном участке некрополя Неаполя Скифского. — Записки Одесского археологического общества, 1967 г., т. 2, с. 191—196.
Махнева О. А. Неаполь Скифский: путеводитель. — Сф. : 1968 г. — 31 с.
Штамбок А. А. Из царства Атея в Неаполь Скифский. — М. : 1968 г. — 168 с.
Шульц П. Н. Бронзовые статуєтки Диоскуров из неаполя Скифского. — Советская археология, 1969 г., № 1, с. 120—136.
Богданова-Березовская И. В. Статуэтки Диоскуров из Неаполя Скифского: химико-технологическое исследование. — Советская археология, 1969 г., № 1, с. 277—280.
Раевский Д. С. Комплекс краснолаковой керамики из Неаполя. — Ежегодник Государственного исторического музея за 1965—1966 гг., 1970 г., с. 91 — 105.
Раевский Д. С. Скифы и сарматы в Неаполе: по материалам некрополя. — Материалы и исследования по археологии СССР, 1971 г., т. 177, с. 143—151.
Высотская Т. Н. Оборонительные сооружения Неаполя Скифского. — «15-а наукова конференція Інституту археології АН УРСР», 1972 р., с. 203—205.
Высотская Т. Н. Общественные здания Неаполя Скифского. — Советская археология, 1975 г., № 2, с. 48 — 59.
Высотская Т. Н., Скорый С. А. Работы на Неаполе Скифском и в его округе. — «Археологические открытия 1975 г.», М., 1976 г., с. 315—316.
Раевский Д. С. Неаполь или Палакий ? — Вестник древней истории, 1976 г., № 1, с. 102—107.
Горностай В. И. Торговые связи Неаполя Скифского с античным миром. — «Некоторые вопросы археологии Украины», К., 1977 г., с. 55 — 60.
Высотская Т. Н. Торговые связи Неаполя Скифского в эллинистический период: по данным керамической эпиграфики. — Вестник древней истории, 1978 г., № 4, с. 72 — 93.
Висотська Т. М. Ліпний посуд Неаполя Скіфського. — Археологія, 1979 р., т. 32, с. 63 — 78.
Высотская Т. Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. — К. : 1979 г. — 207 с.
Голенцов А. С. Голенко В. К. Из керамической эпиграфики Неаполя. — Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1979 г., т. 159, с. 74 — 84.
Махнева О. А., Колтухов С. Г. Раскопки на пригородной территории Неаполя Скифского. — «Археологические открытия 1978 г.», М., 1979 г., с. 365—366.
Махнева О. А. Раскопки на пригородной территории Неаполя Скифского. — «Археологические открытия 1979 г.», М., 1980 г., с. 303.
Махнева О. А., Колтухов С. Г. Культовое сооружение 2 в. н.э. на пригородной территории Неаполя Скифского. — «Археологические исследования на Украине в 1978—1979 гг.», Днепропетровск, 1980 г., с. 96 — 97.
Сымонович Э. А. Население столицы позднескифского царства. — К. : 1984 г.
Пуздровський О. Є. Сармати в Неаполі Скіфському. — Археологія, 1989 р., №. 3, с. 35 — 38.
Николаев Н. И. Об основании Неаполя Скифского. STRATUM PLUS. 2020. № 6. С. 213—227. [1]
Николаев Н. И. Неаполь Скифский в свете ольвийской просопографии. STRATUM PLUS. 2019. № 6. С. 63-82.[2]