PROFILPELAJAR.COM

Міхал Улям
Міхал Улям
Народження	27 серпня 1879 Львів
Смерть	16 лютого 1938 (58 років) Монте-Карло
Країна; (підданство)	Польська Республіка
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор, інженер-будівельник
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	модерн
Нагороди
Діти	·Марися Улямd
	Міхал Улям у Вікісховищі

Міхал Улям (пол. Michał Ulam, 15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако) — львівський архітектор, будівельний підприємець.

Біографія

Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу^[1]. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт^[2]. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові^[1]. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя^[3]. Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі^[1].

1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслужено^[4]. 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги^[5].

Міхал Улям був одружений з Леоніною Каро — донькою львівського рабина Єхезкіля Каро. Мав двох доньок.^[6] Мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, спорудженому 1911 року за власним проєктом^[7]. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США^[7]. Помер Міхал Улям у 16 лютого 1938 року у Монте-Карло.^[8] За іншими даними в Ніцці, де був тимчасово похований.^[9] Перепохований у Монако. Вдова Леоніна вийшла заміж за фінансиста Арпада Плеша.^[10]

Споруди фірми Уляма

Дім на вулиці Ірини Калинець, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський^[11].
Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиця Мирослава Скорика, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський^[11]^[12].
«Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський^[11]^[13], Філемон Левицький^[14].
Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписують Тадеєві Обмінському. Будувала фірма Уляма і Кендзерського^[11]^[15].
Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906—1907 роками^[16].
Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3. Споруджена спільно з Владиславом Гертманом у стилі сецесії у 1907—1908 роках^[17].
Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908)^[18].
Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського за проєктом Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського у 1904—1908^[19]. За іншими даними проєктантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор Каменобродський^[20].
Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на вулиці Зеленій, 20^[21].
Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нині має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.^[22]
Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер^[23].
Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський^[24].
Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський^[25].
Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман Фелінський^[26].
Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Раппапорта. Архітектор Роман Фелінський^[27].
Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський^[28].
Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський^[29].
Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський^[30].
Кам'яниця Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський^[31].
Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проєкт Романа Фелінського^[32].
Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 роки^[33].
Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проєкт 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького^[34].
Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. У стилі сецесії за проєктом Тадеуша Обмінського. Збудований фірмою Уляма у 1907 році^[35].
Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 року^[36].
Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15^[27].
Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі^[37].
Дім фінансової прокуратури у Львові^[38].
Проєкти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війни^[39].
Бібліотека Львівської політехніки на вулиці Професорській, 1. Споруджувала фірма Уляма і Казімежа Каменобродського за проектом Тадеуша Обмінського.^[40]
Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький)^[41].

Галерея

«Народна гостиниця»
Дім Адольфа Сегаля
Дім Юзефа Гаусмана
Торговий центр «Магнус»

Примітки

↑ ^а ^б ^в Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)
↑ Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. (пол.)
↑ Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. (пол.)
↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
↑ Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.
↑ The unbroken chain: biographical sketches and the genealogy of illustrious Jewish families from the 15th-20th century. — Shengold Publishers, 1976. — P. 256.
↑ ^а ^б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
↑ Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków : Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. (пол.)
↑ Wschod. — 1938. — 28 lutego. — S. 7, 8.
↑ Ulam S. Adventures of a Mathematician. — New York, 1976. — P. 108—109. — ISBN 0-684-14391-7.
↑ ^а ^б ^в ^г Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3 : К. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. (пол.)
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 506. (пол.)
↑ Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. (пол.)
↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кольберга, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.
↑ Архітектура Львова… — С. 438.
↑ Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. (пол.)
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.
↑ Lewick J. Między tradycją… — S. 506.
↑ Lewicki J. Roman… — S. 62—66.
↑ ^а ^б Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
↑ Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.
↑ Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.
↑ Lewicki J. Roman… — S. 32—34.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.
↑ Архітектура Львова… — С. 411.
↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.
↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
↑ Birkenmajer A. Budowa nowego gmachu bibljoteki Politechniki Lwowskiej. — 1929. — № 2. — S. 227.
↑ Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)

Джерела

Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)

[Czy_wiesz-1] а ^б ^в Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)

[2] Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. (пол.)

[3] Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. (пол.)

[4] Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)

[5] Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.

[6] The unbroken chain: biographical sketches and the genealogy of illustrious Jewish families from the 15th-20th century. — Shengold Publishers, 1976. — P. 256.

[przewodnik-7] а ^б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)

[8] Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków : Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. (пол.)

[9] Wschod. — 1938. — 28 lutego. — S. 7, 8.

[10] Ulam S. Adventures of a Mathematician. — New York, 1976. — P. 108—109. — ISBN 0-684-14391-7.

[ЕЛ182-11] а ^б ^в ^г Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3 : К. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.

[12] Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. (пол.)

[13] Lewicki J. Między tradycją… — S. 506. (пол.)

[14] Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4.

[15] Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.

[16] Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. (пол.)

[17] Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кольберга, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[18] Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.

[19] Архітектура Львова… — С. 438.

[20] Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. (пол.)

[21] Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.

[22] Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.

[23] Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5.

[24] Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.

[25] Lewick J. Między tradycją… — S. 506.

[26] Lewicki J. Roman… — S. 62—66.

[:0-27] а ^б Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.

[28] Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.

[29] Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.

[30] Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.

[31] Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.

[32] Lewicki J. Roman… — S. 32—34.

[33] Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.

[34] Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.

[35] Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.

[36] Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.

[37] Архітектура Львова… — С. 411.

[38] Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.

[39] Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)

[40] Birkenmajer A. Budowa nowego gmachu bibljoteki Politechniki Lwowskiej. — 1929. — № 2. — S. 227.

[41] Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

PROFILPELAJAR.COM

Міхал Улям

Зміст

Біографія

Споруди фірми Уляма

Галерея

Примітки

Джерела

Read other articles:

羅生門 (電影)

دوري الدرجة الأولى الروماني 1963–64

1928 Arkansas gubernatorial election

Grand Prix Sepeda Motor Turki

Міністерство оборони України

Tahu campur

Vancouver Media

Mitsubishi Eclipse

Pemilihan umum Bupati Karimun 2020

Années 1890

Baseball at the 2019 Pan American Games

أمفيترون

Noel Quinn

Je suis l'enfant-soleil

FK BATE Borisov

Mathematics and fiber arts

Argus As 014

Hotel Bristol (Oslo)

Llansilin Road railway station

Parti libéral impérial