Мізерний Мартин-Василь (псевдо: «Валічак», «Рен», «477»; 26 лютого 1910, с. Вербів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 24 серпня 1949, Львівська область) — сотник та майор УПА (посмертно), командир тактичного відтинка УПА ТВ-26 «Лемко» (11.1945 — літо 1947).
Народився в с. Вербів (нині Підгаєцька міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) в родині Василя та Анастасії Мізерних. Навчався у Рогатинській українській гімназії ім. Володимира Великого. Служив у Польській армії. Політичний в'язень в 1931-34 роках, навчання у Празі. Активний учасник товариства «Просвіта», «Пласту», член ОУН з 1937 р. 1939 року — командир чоти «Карпатської Січі», учасник боїв в Карпатській Україні. Вояк Українського легіону (Військовий відділ націоналістів) в 1939. За дорученням ОУН з 1940 був окружним комендантом української поліції в Сяноку. На початку 1942 р. заарештований гестапо за зв'язок з ОУН, засуджений до смертної кари. 27 липня 1944 втікає з гестапівської тюрми у Кракові.
Після втечі з гестапо, йде до УПА, де отримує звання хорунжого і очолює перший курінь ВО «Сян», сформований у серпні 1944 на пограниччі Лемківщини і Бойківщини. Наприкінці серпня разом із своїм куренем «Рен» вирушає на вишкільний табір в Закарпаття. Керівником тієї школи був сам «Рен», а викладачами були «Лісовий», «Крісовий», «Жайворонок», «Олег» та інші[1]. На початку вересня 1944 р. відбувся тригодинний бій з відступаючим угорським батальйоном (400 осіб) на Ужоцькому перевалі. Внаслідок бою, угорці підійняли білий прапор і були повністю роззброєні повстанцями[2]. Наприкінці вересня 1944 року, Мізерний отримав наказ рухатися в запілля Червоної Армії, уникаючи боїв із нею[3]. 25 вересня курінь «Рена», разом із іншими повстанським підрозділами, рушили на схід в напрямку Станіслава, цей рейд увійшов в історію УПА, під назвою «Карпатський».
29 вересня 1944 під час перебування куреня Мізерного в Лавочному, яке вже було залишено угорським військом, але ще не захоплено більшовиками, партизани раптово зазнали мінометного обстрілу з боку угорців, внаслідок чого кілька упівців отримали поранення. У відповідь «Рен» відразу направив угорцям делегацію з білим прапорцем для ведення переговорів. Угорці вибачилися за інцидент, зазначивши, що помилково прийняли загін УПА за більшовиків[4].
В ніч з 17 на 18 жовтня 1944 року, курінь «Рена» здійснив напад на станицю НКВС в містечку Перегінську[3]. Під час атаки загинуло двоє повстанців та кілька було поранено, дані про втрати ворога були засекречені. Наприкінці жовтня 1944 року Василь Мізерний отримав наказ повертатися разом зі своїм куренем в Західні Карпати на Лемківщину. В грудні 1944 року отримує звання поручика[5].
В листопаді 1945 Мізерного призначено командиром ТВ-26 "Лемко". Цей відділ відповідав за південно-східні райони Закерзоння, Перемишльський та Ярославський повіти. На території цього ТВ були два курені, — «Рена» та «Байди» і дві самостійні сотні «Лиса» і «Смирного». До куреня «Рена» входили сотні: «Стяга», «Гриня», «Бродича» і «Біра». До куреня «Байди» входили сотні: «Бурлаки», «Громенка», «Ластівки» і «Крилача». В січні 1946 року В. Мізерний отримав звання сотника. Брав участь в організації підстаршинської школи.
Влітку 1947 року в запеклих боях на чолі 3-х сотень пробивається на територію України. Протягом літа 1948 проходить спецвишкіл на Дрогобиччині. У 1949 р. за дорученням Головного військового штабу (ГВШ) УПА йде з матеріалами на Захід до ЗП УГВР. 24 серпня у сутичці з НКВД біля с. Либохора, Турківського району був важко поранений і щоб не здатися у полон застрелився. Підвищений до майора з датою смерті. В 1994[6][7] р. перепохований в с. Яблунів, Турківського району.[8][9]
{{cite web}}
Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан) Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)
Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)
Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко» Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій) Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко» Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван) Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?
Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий) Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик) Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944) Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій) Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман) Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав) Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван) Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро) Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий» Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»
Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука) Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван) Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор) Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)
Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944) Нач.штабу:
Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)
(До складу ввійшла ВО1)Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):
ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)
ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)
ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»
ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)
ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)
Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):
ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)
ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»
ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)
ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)
Командир: «Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954) Нач.штабу:
(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8) Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):
ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)
ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)
ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)
ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)
ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)
ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)
(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2) Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):
ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)
ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)
ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)
Lokasi Pengunjung: 3.15.141.250