PROFILPELAJAR.COM

	Періко Алонсо
	Періко Алонсо
	Періко Алонсо у 1981 році
Особисті дані
Повне ім'я	Мігель Анхель Алонсо Оярбіде
Народження	1 лютого 1953 (71 рік)
	Толоса, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Періко Алонсо у Вікісховищі

Мігель Анхель 'Періко' Алонсо (ісп. Miguel Ángel Alonso; нар. 1 лютого 1953, Толоса) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Реал Сосьєдад» та «Барселону», а також національну збірну Іспанії, з якою був учасником чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

Періко Алонсо почав грати у футбол за «Толосу» у своєму рідному місті. У 1974 році його підписав «Реал Сосьєдад», який відправив гравця виступати за фарм-клуб «Сан-Себастьян», що виступав у третьому дивізіоні країни. Провівши там кілька років, Алонсо був переведений до першої команди в 1977 році та дебютував за «Реал Сосьєдад» у Прімері 18 вересня 1977 року у віці 24 років.

Незважаючи на те, що пізно потрапив у професіональний футбол, він відразу закріпився в півзахисті «Сосьєдада» і був основним гравцем протягом 5 сезонів. Ці сезони включали 2 титули чемпіона Іспанії (1980/81 та 1981/82), віцечемпіонство (1979/80). Поряд із такими зірками іспанського футболу як Луїс Арконада, Хесус Марія Самора, Роберто Лопес Уфарте, Хесус Марія Сатрустегі та інші Алонсо сформував найяскравіше покоління гравців в історії клубу.

1982 року за 70 мільйонів песет Алонсо перейшов у «Барселону»^[1], у складі якої провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. У свої перші два сезони він регулярно грав в основі і в першому з них він виграв Кубок, а пізніше і Суперкубок Іспанії. У 1984 році, коли каталонців очолив Террі Венейблз, Алонсо втратив місце в основі. У сезоні 1984/85 Періко додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Іспанії, але зіграв у тому турнірі лише 2 матчі.

У 1985 році Алонсо підписав контракт з командою другого іспанського дивізіону «Сабадель» і в першому ж сезоні допоміг клубу після 14 років повернутись до вищого дивізіону країни. У наступному сезоні 1986/87 років він був безперечним лідером та найкращим бомбардиром (12 голів, незважаючи на те, що був півзахисником) скромної каталонської команди і допоміг їй зберегти прописку в еліті. Однак сезон 1987/88 команда закінчила на передостанньому 19 місці і повернулась назад до Сегунди, після чого Періко Алонсо завершив ігрову кар'єру. Всього у вищому дивізіоні Іспанії за кар'єру півзахисник зіграв у 271 матчі та забив 41 гол^[2].

Виступи за збірну

1979 року провів одну гру у складі невизнаної міжнародними футбольними організаціями збірної Країни Басків.

24 вересня 1980 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі з Угорщиною (2:2)^[3].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де провів усі 5 матчів збірної. Після «мундіалю» за збірну більше не грав. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 20 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

Періко Алонсо розпочав свою кар'єру тренером у рідному клубі «Толоса». Пізніше він працював у Сегунді Б з клубами «Сан-Себастьян» та «Беасаїн», де працював до кінця сезону 1994/95.

З 1995 року він протягом трьох сезонів тренував «Ейбар» у Сегунді, а частину сезону 1998/99 тренував там же «Еркулес».

В жовтні 2000 року Періко очолив вищоліговий «Реал Сосьєдад», замінивши тренера Хав'єра Клементе. Однак лише після 10 турів на чолі команди Алонсо подав у відставку через низькі результати команди, яка під його керівництвом зазнала 7 поразок і здобула лише 2 перемоги. Після цього Періко Алонсо оголосив про завершення кар'єри тренера^[4].

Титули і досягнення

Чемпіон Іспанії (3):

«Реал Сосьєдад»: 1980/81, 1981/82

«Барселона»: 1984/85

Володар Кубка Іспанії (1):

«Барселона»: 1982/83

Володар Суперкубка Іспанії (1):

«Барселона»: 1983

Володар Кубка іспанської ліги з футболу (1):

«Барселона»: 1983

Особисте життя

Сини Алонсо, Мікель та Хабі Алонсо, також були футболістами та грали на позиції півзахисника за «Реал Сосьєдад»^[5]^[6].

Примітки

↑ Alonso, Ignacio (25 травня 1982). A 'Perico' Alonso le llegó un poco tarde la fama [Fame came to 'Perico' Alonso a little late]. El País (ісп.). Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
↑ Batista Rodríguez, Giovanni (26 січня 2016). Periko Alonso, el éxito tardío [Periko Alonso, a late success] (ісп.). Vavel. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
↑ Castillo, J. J. (25 вересня 1980). 2–2: Empate justo en partido versallesco [2–2: Fair draw in versaillescque match]. Mundo Deportivo (ісп.). Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
↑ Ortiz de Arri, Eduardo (23 грудня 2000). Periko Alonso abandona la Real Sociedad y el oficio de entrenador [Periko Alonso quits Real Sociedad and coaching]. El País (ісп.). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
↑ Varona, Alfredo (2 вересня 2009). El pasado azulgrana de Alonso [Alonso's azulgrana past]. Público (ісп.). Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
↑ Astrain, Jon (27 лютого 2010). Mikel versus Xabi en Tenerife [Mikel versus Xabi in Tenerife]. El Diario Vasco (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 липня 2012.