PROFILPELAJAR.COM

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Музей (значення).

Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — науково-дослідний та культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини^[1]. Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який у деяких країнах проводиться Ніч музеїв.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Історія утворення

Стародавній світ

У ІІ тис. до н. е. писарі Ура та інших міст Межиріччя почали збирати літературні та наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Таким чином виникали приватні і царські бібліотеки. Найбільшою з них була бібліотека Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.), яка нараховувала понад 30 тисяч табличок. У VI ст. до н. е. вавилонський цар Набонід збирав старожитності, займався розкопками і навіть відновив частину Ура халдейського^[2].

Античність

У Давній Греції мусейонами (музеями) називалися вівтарі для жертвоприношення музам, які вважалися божествами джерел, а пізніше — покровительками мистецтв і наук. Подібні вівтарі містилися у філософських школах Платона й Арістотеля для здійснення обрядів. Іноді мусейони слугували не лише місцями для поклоніння музам, але й проведення творчих змагань поетів. У Феспійському святилищі раз на п'ять років проводилися загальногрецькі святкування на честь муз — Мусеї. У самому святилищі і його околицях містилися статуї богинь, виконані скульпторами Кефісодотом і Праксителем, статуї Діоніса роботи Мирона і Лісіппа, відомий мармуровий Ерос Праксителя^[2].

Ці статуї, а також предмети декоративно-прикладного мистецтва, реліквії, військові трофеї, присвячувалися богам на честь одержаної над ворогом перемоги, у надії отримати зцілення чи задовольнити будь-яке прохання. Із цих дарів створювалися перші колекції, які зберігалися в святилищах, храмах, скарбницях. Спеціальні служителі переймалися їхньою охороною й обліком. Вони складали детальні списки речей, де вказували назву предмета, матеріал, з якого його виготовлено, масу, особливі ознаки, стан, ім'я бога, якому він присвячувався, привід і дата присвячення, ім'я та етнічна приналежність того, хто дарує. Речі, які перебували у зруйнованому стані, заносилися у списки речей на вилучення, які затверджувалися радою храму. Оскільки руйнувати ці предмети не дозволялося, то вироби із золота і срібла переплавлялися на зливки, які потім присвячувалися богам, інші — закопувалися у храмові резервуари чи підземні сховища^[2].

Середньовіччя

Відродження

Найвідвідуваніші музеї

№	Музей	Місто	Країна	Відвідувачі (за рік)
1	Лувр	Париж	Франція	8,100,000^[3]
2	Національний музей Китаю	Пекін	КНР	7,290,000^[4]
3	Національний музей природознавства	Вашингтон	США	6,900,000^[5]
4	Національний музей авіації і космонавтики США	Вашингтон	США	6,900,000^[5]
5	Британський музей	Лондон	Велика Британія	6,820,686^[3]
6	Музей мистецтва Метрополітен	Нью-Йорк	США	6,533,106^[3]
7	Музеї Ватикану	Ватикан (Рим)	Ватикан	6,002,251^[3]
8	Шанхайський науково-технічний музей	Шанхай	КНР	5,948,000^[6]
9	Національна галерея	Лондон	Велика Британія	5,908,254^[3]
10	Національний палац-музей	Тайбей	Тайвань	5,301,860^[7]
11	Музей природознавства	Лондон	Велика Британія	5,284,023^[8]
12	Американський музей природознавства	Нью-Йорк	США	5,000,000
13	Тейт Модерн	Лондон	Велика Британія	4,712,581^[3]
14	Національна галерея мистецтва	Вашингтон	США	4,104,331^[3]
15	Національний музей американської історії	Вашингтон	США	4,100,000^[5]
16	Ермітаж	Санкт-Петербург	Росія	3,668,031^[3]
17	Музей д'Орсе	Париж	Франція	3,440,000^[3]
18	Музей Вікторії та Альберта	Лондон	Велика Британія	3,432,325^[8]
19	Музей науки	Лондон	Велика Британія	3,356,212^[8]
20	Центр мистецтв королеви Софії	Мадрид	Іспанія	3,249,591^[3]

Види музеїв

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.

Музейна територія

На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:

заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.

Качанівка, план паркової зони
Воронцовський палац (Алупка), Зимовий сад.

Див. також

Примітки

↑ Про музеї та музейну справу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
↑ ^а ^б ^в Юренева Т. Ю. Музееведение: Учебник для высшей школы. — 2-е изд. — М.: Академический Проект, 2004. — 560 с. —(«Gaudeamus»)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ART'S MOST POPULAR / The Art Newspaper [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.].
↑ 國家博物館2015年接待觀眾729萬人次 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.].
↑ ^а ^б ^в Smithsonian Visitor Statistics [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.].
↑ 上海科技馆举行2015年度总结表彰大会（图） [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.].
↑ National Palace Museum Annual Report 2015 (вид. First print). Taipei: National Palace Museum. April 2016. с. 69. ISBN 9789575627607. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
↑ ^а ^б ^в Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].

Література

Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд.: Л. Перейма, Я. Огоновська, М. Зобків, Г. Івановська; Наук. ред.: О. Роман, Л. Перейма, О. Перелигіна; Літ. ред. Я. Тучапський; Худ.-тех. ред. Ю. Поляков; Відп. за вип. Б. Чайковський; Львівський історичний музей. — Львів: Проман, 2007.

Т. 1. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 242. — ISBN 978-966-96146-4-3.

Т. 2. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 241—242. — ISBN 978-966-96146-4-3.

Загальна музеологія: Посібник / Ф. Вайдахер; перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич]. — Л.: Літопис, 2005. — 632 с.
Закон України «Про музеї та музейну справу»
Музеєзнавство: Навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Г. Г. Мезенцева. — К.: Вища школа, 1980. — 120 с.
Музей: менеджмент і освітня діяльність: зб. наук. праць. — Л.: Літопис, 2009. — 224 с.
Музей як комунікативний та освітній простір: навч. посіб. / П. В. Вербицька, Р. Е. Пасічник; Національний університет «Львівська політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 229 с.: табл., портр.; 22 см. — Бібліогр.: с. 223—229 (89 назв). — 100 пр. — ISBN 978-966-941-018-4.
Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. — К., 1959. — 466 с.
Словник-довідник музейного працівника / Овчарова О., Яушева-Омельянчик Р., Сургай Л. — К.: Кий, 2013. — 464 с., іл.
Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлизавета Діденко, Тарас Рак. — Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. — 128 с.
О. С. Сапанжа Современный художественный музей: на службе человечеству или человеку? // В поисках музейного образа: Материалы науч. конф. — СПб, 2007. — С. 6—17. (рос.)
Т. Е. Максимова Виртуальные музеи: типология и функциональная специфика. — М.: Экон-информ, 2014. — 160 с. — ISBN 978-5-9506-1148-3. (рос.)
Lexikon der Kunst. — Karl Müller Verlag, 1998. (нім.)
W. Prinz Die Entstehung der Galerie in Frankreich und Italien. — Berlin: Gebr. Mann Verlag, 1970. — 61 р. (нім.)
K. Hudson A Social History of Museums: What the Visitors Thought. — London: Palgrave Macmillan, 1975. — 217 p. — 1st ed. — ISBN 978-1349017591. (англ.)