PROFILPELAJAR.COM

Пилип Семенович Морачевський
Пилип Семенович Морачевський
Народився	14 (26) листопада 1806; Чернігівський район, Україна
Помер	26 вересня 1879 (72 роки)
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	поет, перекладач
Сфера роботи	творче та професійне письмоd, філологія, Переклади Біблії і school inspectiond
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морачевський.

Пили́п Семе́нович Мораче́вський (псевд.- Хвилимон Галузенко; 14 (26) листопада 1806(18061126) — 26 вересня 1879 за іншими даними 17 (29) квітня 1879^[2]) — український письменник, педагог, науковець, лексикограф, перекладач^[3], просвітитель та книгознавець^[4]. У 1860 році П. Морачевським був здійснений переклад Нового Завіту українською мовою, але заборонений Валуєвським циркуляром 1863 року та був виданий у 1906 році^[5].

Біографія

Пилип Семенович Морачевський народився 26 (14 за ст.ст.) листопада 1806 р в селі Шестовиця Чернігівського повіту в сім'ї небагатого шляхтича.

Навчався в повітовій школі в Чернігові. Потім у міській гімназії, яку через п'ять років успішно закінчив.

1823 року закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету.

У 1832–1849 роках викладав математику і російську словесність у навчальних закладах Сум, Луцька, Кам'янця-Подільського. Зокрема, у 1835—1840 роках викладав логіку та російську словесність, а в 1840—1849 роках працював інспектором у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії ^[6].

Почав писати поетичні твори з 1830-х рр. (найвідоміші поеми «Чумаки, або Україна з 1768 року» та «До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька»).

В 1831 році в «Украинском альманахе» (Харків) друкуються перші вірші Морачевського — «Первое мая», «Монастырь», «Дорога».

В грудні 1833 пише віршовану п'єсу «Чумаки».

У 1849–1859 роках — інспектор Ніжинського ліцею князя Безбородька та міської гімназії.

В 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним «Словарь малороссийского языка».

В 1854 році — в «Киевских губернских ведомостях» надрукований вірш «Великому цареві нашому». В 1855 — в Києві з'явилася окремою книжечкою поема «До чумака, або Война янгло-хранцузо-турецька у 1853—1854 роках», з доданими до неї трьома віршами-панегіриками царям Миколі І і Олександрові ІІ.

Поема «До чумака…» побудована у формі звернення до уявного образу чумака. Який десь подівся, може: «розхвабрувався і в чорноморці записався» і тепер воює проти чужинців. Так виникла можливість розповісти про різні етапи тієї війни, яка точилася на Чорному морі, в Криму, на Балтиці, на Білому морі, при обороні Петропавловська-Камчатського.

Ось один з епізодів поеми:

Чорна хмара від заходу: Небо покриває…

Україна плаче, тужить,

Що долі не має.

Вражі ляхи всі шляхи,

Мов сарана, вкрили,

Верховодять на Вкраїні,

Як зможуть їх сили.

Чванна шляхта по городах,

По селах гасає;

П'є, гупяє, що де зуздрить — : Собі загрібає;

Бідний народ український: Нівечить, як хоче;

Ріже, мучить божевільна,

Ще й собі регоче!

І козаки, і жінки їх,

І діти, і хати — : Все її… Що хоче робить…

В 1859 році виходить у відставку. Наступні двадцять років живе з родиною (мав трьох синів і двох дочок) у селі Шняківка Ніжинського повіту.

П. С. Морачевський відомий в історії української культури як перший перекладач книг Нового Завіту та Книги псалмів українською літературною мовою. Ці переклади і сьогодні вважаються одними з найкращих, проте доля їх сумна, адже деякі з них так і не опубліковані й досі зберігаються в рукописах. Окремі тексти ще не віднайдені чи взагалі втрачені. П. Морачевський впродовж 1860—1865 років переклав такі книги Святого Письма: Євангеліє (1860), Діяння святих апостолів (кінець 1861 — початок 1862), Послання святих апостолів (1862—1863, місце знаходження невідоме), Апокаліпсис (1864) та Псалтир (кінець 1864 — травень 1865). Перекладач удосконалював переклади, тому вони мали не одну редакцію, зокрема, Євангеліє 1861 р. та 1864 р.; Діяння святих апостолів 1864 р.^[7]

Російська академія наук визнала його переклад Євангелій найкращим серед усіх аналогічних слов'янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії жоден із цих перекладів не був виданий за життя автора.

Лише в лютому 1905 року російська влада дала дозвіл на публікацію українського перекладу Святого Письма. Вперше надрукований навесні 1906 року (потім у 1914 і 1917 рр.) з благословення Святішого Синоду Російської Церкви, але дозволений для використання у церковних відправах був лише в період Української Центральної Ради за розпорядженням Всеукраїнської Православної Церковної Ради.

Євангелія в перекладах Морачевського були перевидані у Канаді (1948) і США (1966), їх досі використовують під час богослужінь. В Україні Євангеліє в перекладі П. Морачевського перевидане київським видавництвом «Простір» у 2011 році, а «Псалтир» — Національною бібліотекою України ім. Вернадського у 2015-му.

П. Морачевський написав рідною мовою також курс «Священної історії» для початкових шкіл і народного читання.

Помер 26 вересня 1879 p. в селі Шняківці поблизу Ніжина, де й похований на цвинтарі біля сільської церкви.

Вшанування пам'яті

В Чернігові та інших населених пунктах існує вулиця Пилипа Морачевського^[8].

Видання творів

Господа нашого Іисуса Христа Святе Євангеліє від Луки, українською мовою. – М. : Синодальная Типографія, 1907.
Господа нашого Іисуса Христа Святе Євангеліє від Матфея, українською мовою. – М. : Синодальная Типографія, 1907.
Твори / П. С. Морачевський ; упоряд. текстів, авт. передм. та допов. прим. П. П. Хропко, Ф. Ф. Кейда. — К.: Логос, 2001. — 339 с. — ISBN 966-581-223-8.
Святе Євангеліє / [передм.: В. Козирський, В. Шендеровський; пер. укр. П. С. Морачевського]. — 2-ге вид. — К.: ПРОСТІР, 2011. — 296 с. : іл. — 1000 пр. — ISBN 978-966-2068-28-3.
Псалтир: переклад новою українською літературною мовою П. С. Морачевського (1865) / Національна академія наук України [та ін.]; пер. П. С. Морачевського; підгот. до вид. Л. А. Гнатенко; [дослід.: Л. А. Гнатенко, В. В. Німчука; відп. ред. Л. А. Дубровіна]. — К.: НБУВ, 2015. — 196 с. : іл. — (Пам'ятки української мови: серія канонічної літератури). — 300 пр.