Мельникова Анастасія Рюриківна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельникова.
Мельникова Анастасія Рюриківна
Народилася19 вересня 1969(1969-09-19)[1][2] (55 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мовросійська
ЗакладАкадемічний драматичний театр імені Віри Коміссаржевської і Законодавчі збори Санкт-Петербурга
ЧленствоЗаконодавчі збори Санкт-Петербурга
ПартіяЄдина Росія
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
Заслужений артист Російської Федерації
IMDbID 0578208
Депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга
6-го скликання
Єдина Росія 14 грудня 2011 —

Анастасія Рюриківна Мельникова (нар. 19 вересня 1969 року,[3], Ленінград) — радянська і російська акторка театру і кіно, телеведуча. Заслужена артистка Російської Федерації (2006)[4].

Російський політичний діяч. Депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга V і VI скликань з 14 грудня 2011 року.[5]

Велику популярність їй принесла головна жіноча роль Анастасії Абдулової в трьох серіалах: «Вулиці розбитих ліхтарів», «Опера. Хроніки забійного відділу» та «Ливарний».

Внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[6]. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[7].

Біографія

Народилася 19 вересня 1969 року в сім'ї лікарів.

Закінчила акторський факультет ЛДІТМіКа (нині — РДІСМ; курс Ігоря Владимирова) в 1990 році. Стажувалася в США.

З 1993 року працює в театрі імені В. Ф. Коміссаржевської. Художній керівник російсько-американського фестивалю мюзиклу.

Депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга

У 2011 році була обрана до Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга від партії «Єдина Росія»[8]. При цьому Анастасія поки не є членом партії, перебуваючи в статусі кандидата (прихильника)[9].

У законодавчих зборах Петербурга Мельникова є заступником голови постійної комісії з питань культури, науки та освіти[10], опікуючись сферою культури. Так, Мельникова була одним з ініціаторів зустрічі депутатів, громадськості та голови комітету з культури Дмитра Месхієва. Свою роботу в комісії Мельникова описує так: «Я свою роль бачу в тому, щоб максимально згладити протиріччя, але щоб люди побачили проблему. А в агресії і в гніві людина не побачить тих речей, які їй хотілося б донести»[11].

11 березня 2014 року підтримала анексію Криму Росією і підписала звернення діячів культури РФ на підтримку політики Президента РФ Путіна в Україні та в Криму.

18 вересня 2016 року Анастію Мельникову знову було переобрано депутатом на найближчі 5 років.

3 липня 2018 року, будучи членом комісії з соціальної політики і охорони здоров'я Законодавчих зборів Санкт-Петербурга, підтримала проект федерального закону № 489161-7 «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації з питань призначення та виплати пенсій»[12][13]. Таким чином, Мельникова підтримала пенсійну реформу, запропоновану Урядом Росії.[14]

Родина

Серед пращурів — селяни і купці, а також дворяни з роду Верьовкіних-Шелют.

У XX столітті з'явилося багато лікарів Мельникових, основним навчальним закладом для них була Санкт-Петербурзька військово-медична академія.

Предки Анастасії родом з Мезені: її прадід Василь Васильович Мельников був одним з найбагатших купців міста[15]. Його син, дід Анастасії — хірург-онколог, генерал-майор медичної служби, академік Академії медичних наук СРСР Олександр Васильович Мельников (1889—1958)[16][17][18], батько — Рюрик Олександрович (1924—1993)[19] і мати Олена Олегівна (нар. 1946) — також хірурги-онкологи.

Брати — Олег (хірург, кандидат медичних наук) і Олександр (юрист).

Дядько — Олег Мельников, астроном, член-кореспондент Академії наук СРСР[15][20].

У 18 років Анастасія пережила тяжку втрату — смерть Томаза Гвішіані, який, незважаючи на 22-річну різницю у віці, мав стати її чоловіком.

Донька Марія (нар.. 24 липня 2002).

З 1990 року була одружена з В'ячеславом Тельновим (нар.. 7 вересня 1958 р., Заслужений працівник культури Російської Федерації, кінопродюсер, тоді — директор Санкт-Петербурзької студії документальних фільмів, зараз — генеральний директор ВАТ "Кіностудія «Ленфільм»); прожили в шлюбі вісім років, пізніше розлучилися. В даний час — неодружена.

Анастасія — хрещена мати Варвари Федорцової, дочки актора Андрія Федорцова[21].

Творчість

Фільмографія

Телеспектаклі

  • 1999 — Ушанування — Саллі Гейнс

Ролі в театрі

  • 2009 — Джон Прістлі «Скандальна пригода» — Хардейкер (антреприза)
  • 2009 — Олексій Козирєв «Стратити не можна помилувати» — директорка гімназії (антреприза)
  • 2014 — Бернард Шоу «Мільйонерка» — Єпіфанія (антреприза)
  • 2015 — Олексій Козирєв «На Брудершафт» — жінка. (Театр Алеко)

Інші телепроєкти

Тричі брала участь у телегрі Форт боярд 2003 і 2006 рік: у перший раз грала команда учасників: Сергій Чонішвілі, В'ячеслав Грунський, Ольга Сидорова, Євген Попов і Наталія Антонова, у другій і третій: Світлана Журова, Володимир Філіппов та Євген Ганелін.

Нагороди та звання

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ Труппа Академического театра имени Веры Комиссаржевской. Мельникова Анастасия. Архів оригіналу за 1 травня 2007. Процитовано 22 листопада 2006.
  4. ↑ а б УКАЗ Президента РФ от 20.04.2006 N 405 «О присвоении почётных званий Российской Федерации». Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
  5. ↑ Мельникова Анастасия Рюриковна | Законодательное Собрание Санкт-Петербурга (англ.). www.assembly.spb.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2020.
  6. ↑ Наказ Мінкультури від 15.01.2018 № 55. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  7. ↑ Центр «Миротворець»: Мельникова Анастасія Рюриківна
  8. ↑ Список избранных депутатов Законодательного Собрания Санкт-Петербурга пятого созыва. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  9. ↑ Интервью с Анастасией Мельниковой в программе «Особый взгляд» [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.], 13-я минута
  10. ↑ Комиссия по образованию, культуре и науке. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 3 квітня 2020.
  11. ↑ Анастасия Мельникова: Мне не хватает 36 часов в сутках. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2020.
  12. ↑ Комиссия по социальной политике и здравоохранению | Законодательное Собрание Санкт-Петербурга (англ.). www.assembly.spb.ru. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 30 липня 2018.
  13. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2018. Процитовано 3 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Как в Заксобрании Петербурга выбирали позицию по пенсионной реформе // СМИ
  15. ↑ а б Мезенское общество. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  16. ↑ Александр Васильевич Мельников на сайте http://zakoylok.ru/ [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ А. В. Мельников [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайте «Смерть замечательных людей» (с фотографией)
  18. ↑ Энциклопедия Санкт-Петербурга (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  19. ↑ Памяти Рюрика Александровича Мельникова [Некролог] // Вопросы онкологии. — С. 115. — ISSN 0507-3758.
  20. ↑ Александр Антипин.  // Правда Севера : газета. — Архангельск, 2007-08-16.
  21. ↑ Кум королю или каждому крестнику свой крестный отец | Блогер elena_dokuchaewa на сайте SPLETNIK.RU 18 апреля 2017. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 3 квітня 2020.
  22. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29 апреля 2019 года № 199 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.

Посилання