PROFILPELAJAR.COM

Мандаринська мова
Країни	КНР
Регіон	північ та південний захід Китаю, Малайзія, США, Канада, Австралія, Франція, Велика Британія.
Носії	1 373 859 774 (2009)
Місце	1
Класифікація	Сино-тибетські Китайські Китайська Мандаринська мова; ; ;
Коди
ISO 639-1	zh
ISO 639-3	cmn
	Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді.

Мандаринська мова (кит. трад. 官話, спр. 官话, піньїнь Guānhuà мова чиновників), або Північне наріччя (спрощ.: 北方话; кит. трад.: 北方話; піньїнь: Běifānghuà, бейванхуа) — група діалектів китайської мови, якими розмовляють на півночі та південному заході Китаю, а також в китайській діаспорі. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї^[2]. У вузькому розумінні — стандартна розмовна китайська мова путунхуа, яка базується на Пекінському говорі і використовується як офіційна мова в Китайській народній республіці, Республіці Китай, Сингапурі та ООН. Має найбільшу кількість мовців у світі. Своєю назвою завдячує «мандаринам», китайським чиновникам, які вживали її як універсальну мову спілкування.

Поширення

Мандаринська мова поширена в північній частині континентального Китаю, на північ від річки Янцзи. Південний кордон поширення мови простягається від провінції Цзянсі на заході до провінцій Цзянсу та Хубей на сході. Носії мови також проживають у південно-західних районах Китаю, а саме провінції Сичуань, Юньнань, північнозахідних частинах Гуансі-Чжуанський автономного району та провінції Хунань^[2]. Крім цього мандаринська мова поширена в місцях компактного проживання китайської діаспори: в Брунеї, Великій Британії, В'єтнамі, індонезійських островах Яві та Балі, Замбії, Камбоджі, Канаді, Лаосі, Лівії, Маврикії, півострівній Малайзії, Мозамбіку, Монголії, азійській частині Росії, Сингапурі, США, Тайвані та Таїланді^[2].

За даними офіційного перепису населення КНР, що був проведений 2000 року, мандаринською мовою володіли близько 840 мільйонів мешканців країни. Загалом 70 % китаємовних громадян країни, включаючи 9,816 мільйона хуейцзу та 10,682 мільйона маньчжурів, вважали її рідною мовою^[2]. За даними перепису 2005 року мандаринською володіло близько 845 мільйонів осіб^[2]. На 2009 рік нею володіли 1,373 мільярда осіб.^[1]

Діалекти

Мандаринська мова поділяється на вісім великих говорів (діалектів).

Північно-східна група

1. Північно-східний говір

2. Хейбейсько-шаньдунський говір

3. Шаньдунсько-ляодунський говір

4. Пекінський говір

Північно-західна група

5. Чжун'юаньський говір

6. Ланьчжоусько-іньчуаньський говір

Східний говір

7. Янцзи-хуайхеський говір

Південний говір

8. Південно-західний говір

Фонетика

Фонеми мови в транскрипції МФА. Порівняльна таблиця знаків чжуіню і піньіню^[3].

запис із дефісом вказує на склад після приголосного.
[-i a u] може записуватися як [-i a o];
[-i ɔ u] може записуватися як [-i u];
[-u a] може записуватися як [-u ɑ];
[ɥ a n] може записуватися як [ɥ ɛ n];
[-y ɛ n] може записуватися як [-y a n];
[ʈ͡ʂʰ] може записуватися як [ʈ͡ʂʰ ʐ];

[t͡sʰ] може записуватися як [t͡sʰ z] або [t͡sʰ ɯ];
[t͡ɕ] може записуватися як [d͡z];
[ɹ] може записуватися як [ʐ];
[ʂ] може записуватися як [ʂ ʐ];
[s] може записуватися як [s z];
[ʈ͡ʂ] може записуватися як [ʈ͡ʂ ʐ] або [d͡ʒ]
[d͡z] може записуватися як [d͡z z];

Чжуїнь			ㄅ	ㄔ	ㄘ	ㄉ	ㄈ	ㄍ	ㄏ	ㄐ	ㄎ	ㄌ	ㄇ	ㄋ	ㄆ	ㄑ	ㄖ	ㄕ	ㄙ	ㄊ	ㄒ	ㄓ	ㄗ
Чжуїнь	Піньїнь	МФА	bo	chi	ci	de	fo	ge	he	ji	ke	le	mo	ne	po	qi	ri	shi	si	te	xi	zhi	zi
ㄚ	a	a	b̥a	ʈ͡ʂʰ a	t͡sʰ a	d̥a	f a	g̥a	h a		kʰ a	l a	m a	n a	pʰ a			ʂ a	s a	tʰ a		ʈ͡ʂ a	d͡z̥ɑ
ㄞ	ai	a i	b̥a i	ʈ͡ʂʰ a i	t͡sʰ a i	d̥a i		g̥a i	h a i		kʰ a i	l a i	m a i	n a i	pʰ a i			ʂ a i	s a i	tʰ a i		ʈ͡ʂ a i	d͡z̥a i
ㄢ	an	ɑ n	b̥ɑ n	ʈ͡ʂʰ ɑ n	t͡sʰ ɑ n	d̥ɑ n	f ɑ n	g̥ɑ n	h ɑ n		kʰ ɑ n	l ɑ n	m ɑ n	n ɑ n	pʰ ɑ n		ɹ ɑ n	ʂ ɑ n	s ɑ n	tʰ ɑ n		ʈ͡ʂ ɑ n	d͡z̥ɑ n
ㄤ	ang	ɑ ŋ	b̥ɑ ŋ	ʈ͡ʂʰ ɑ ŋ	t͡sʰ ɑ ŋ	d̥ɑ ŋ	f ɑ ŋ	g̥ɑ ŋ	h ɑ ŋ		kʰ ɑ ŋ	l ɑ ŋ	m ɑ ŋ	n ɑ ŋ	pʰ ɑ ŋ		ɹ ɑ ŋ	ʂ ɑ ŋ	s ɑ ŋ	tʰ ɑ ŋ		ʈ͡ʂ ɑ ŋ	d͡z̥ɑ ŋ
ㄠ	ao	a u / ɑ ʊ	b̥ɑ ʊ	ʈ͡ʂʰ ɑ ʊ	t͡sʰ ɑ ʊ	d̥ɑ ʊ		g̥ɑ ʊ	h ɑ ʊ		kʰ ɑ ʊ	l ɑ ʊ	m ɑ ʊ	n ɑ ʊ	pʰ ɑ ʊ		ɹ ɑ ʊ	ʂ ɑ ʊ	s ɑ ʊ	tʰ ɑ ʊ		ʈ͡ʂ ɑ ʊ	d͡z̥ɑ ʊ
ㄜ	e	ɜ / ə		ʈ͡ʂʰ ə		d̥ə		g̥ə	h ə		kʰ ə	l ə	m ə	n ə			ɹ ə	ʂ ə	s ə	tʰ ə		ʈ͡ʂ ə	d͡z̥ə
ㄝ	ê	ɛ												n ɛ
ㄟ	ei	e i	b̥e i			d̥e i	fe i	g̥e i	he i		kʰe i	le i	me i	ne i	pʰe i			ʂe i	se i			ʈ͡ʂe i	d͡z̥e i
ㄣ	en	ə n	b̥ə n	ʈ͡ʂʰ ə n		d̥ə n	f ə n	g̥ə n	h ə n		kʰ ə n		m ə n	n ə n	pʰ ə n		ɹ ə n	ʂ ə n	s ə n			ʈ͡ʂ ə n	d͡z̥ə n
ㄥ	eng	ə ŋ	b̥ə ŋ	ʈ͡ʂʰ ə ŋ	t͡sʰ ə ŋ	d̥ə ŋ	f ə ŋ	g̥ə ŋ	h ə ŋ		kʰ ə ŋ	l ə ŋ	m ə ŋ	n ə ŋ	pʰ ə ŋ		ɹ ə ŋ	ʂ ə ŋ	s ə ŋ	tʰ ə ŋ		ʈ͡ʂ ə ŋ	d͡z̥ə ŋ
ㄦ	-er	ɚ
ㄛ	o	ɔ			t͡sʰ ɔ		f ɔ					l ɔ	m ɔ		pʰ ɔ
ㄡ	-ou	ɔ u		ʈ͡ʂʰ ɔ u	t͡sʰ ɔ u	d̥ɔ u	f ɔ u	g̥ɔ u	h ɔ u		kʰ ɔ u	l ɔ u	m ɔ u	n ɔ u	pʰ ɔ u		ɹ ɔ u	ʂ ɔ u	s ɔ u	tʰ ɔ u		ʈ͡ʂ ɔ u	d͡z̥ɔ u
ㄧ	yi	i	b̥i			d̥i				t͡ɕ i		l i	m i	n i	pʰ i	t͡ɕʰ i				tʰ i	ɕ i
ㄧㄚ	ya / -ia	j a / -i a								t͡ɕ i a		l i a		n i a		t͡ɕʰ i a					ɕ i a
ㄧㄢ	yan / -ian	j ɛ n / -i ɛ n	b̥i ɛ n			d̥i ɛ n				t͡ɕ i ɛ n		l i ɛ n	m i ɛ n	n i ɛ n	pʰ i ɛ n	t͡ɕʰ i ɛ n				tʰ i ɛ n	ɕ i ɛ n
ㄧㄤ	yang / -iang	j a ŋ / -i a ŋ				d̥i a ŋ				t͡ɕ i a ŋ		l i a ŋ		n i a ŋ		t͡ɕʰ i a ŋ					ɕ i a ŋ
ㄧㄠ	yao / -iao	j ao / -i a u	b̥i a u			d̥i a u	f i a u			t͡ɕ i a u		l i a u	m i a u	n i a u	pʰ i a u	t͡ɕʰ i a u				tʰ i a u	ɕ i a u
ㄧㄝ	ye / -ie	j ɛ / -i ɛ	b̥i ɛ			d̥i ɛ				t͡ɕ i ɛ		l i ɛ	m i ɛ	n i ɛ	pʰ i ɛ	t͡ɕʰ i ɛ				tʰ i ɛ	ɕ i ɛ
ㄧㄣ	yin	i n / ɪ n								t͡ɕ ɪ n		l ɪ n	m ɪ n	n ɪ n	pʰ ɪ n	t͡ɕʰ ɪ n					ɕ ɪ n
ㄧㄥ	ying	i ŋ / ɪ ŋ	b̥ɪ ŋ			d̥ɪ ŋ				t͡ɕ ɪ ŋ		l ɪ ŋ	m ɪ ŋ	n ɪ ŋ	pʰ ɪ ŋ	t͡ɕʰ ɪ ŋ				tʰ ɪ ŋ	ɕ ɪ ŋ
ㄧㄡ	you / -iu	j ɔ u / -i ɔ u				d̥i u				t͡ɕ i ɔ u		l i ɔ u	m i ɔ u	n i ɔ u		t͡ɕʰ i ɔ u					ɕ i ɔ u
ㄨㄚ	wa / -ua	w ɑ / -u a		ʈ͡ʂʰ u a				g̥u a	h u a		kʰ u a							ʂ u a				ʈ͡ʂ u a
ㄨㄥ	weng / -ong	wʌŋ / -ʊ ŋ		ʈ͡ʂʰ ʊ ŋ	t͡sʰ ʊ ŋ	d̥ʊ ŋ		g̥ʊ ŋ	h ʊ ŋ		kʰ ʊ ŋ	l ʊ ŋ		n ʊ ŋ				ʂ ʊ ŋ	s ʊ ŋ	tʰ ʊ ŋ		ʈ͡ʂ ʊ ŋ	d͡z̥ʊ ŋ
ㄨ	wu / -u	w u / -u	b̥u	ʈ͡ʂʰ u	t͡sʰ u	d̥u	f u	g̥u	h u		kʰ u	l u	m u	n u	pʰ u		ɹ u	ʂ u	s u	tʰ u		ʈ͡ʂ u	d͡z̥u
ㄨㄞ	wai / -uai	w a i / -u a i		ʈ͡ʂʰ u a i				g̥u a i	h u a i		kʰ u a i							ʂ u a i				ʈ͡ʂ u a i
ㄨㄢ	wan / -uan	w a n / -u a n		ʈ͡ʂʰ u a n	t͡sʰ u a n	d̥u a n		g̥u a n	h u a n		kʰ u a n	l u a n		n u a n			ɹ u a n	ʂ u a n	s u a n	tʰ u a n		ʈ͡ʂ u a n	d͡z̥u a n
ㄨㄤ	wang / -uang	w a ŋ / -u a ŋ		ʈ͡ʂʰ u a ŋ				g̥u a ŋ	h u a ŋ		kʰ u a ŋ							ʂ u a ŋ				ʈ͡ʂ u a ŋ
ㄨㄟ	wei / -uei	we i / -ue i		ʈ͡ʂʰ ue i	t͡sʰ ue i	d̥ue i		g̥ue i	h ue i		kʰ ue i						ɹ ue i	ʂ ue i	s ue i	tʰ ue i		ʈ͡ʂ ue i	d͡z̥ue i
ㄨㄣ	wen / -un	w ə n / -ʊ n		ʈ͡ʂʰ ʊ n	t͡sʰ ʊ n	d̥ʊ n		g̥ʊ n	x ʊ n		kʰ ʊ n	l ʊ n		n ʊ n			ɹ ʊ n	ʂ ʊ n	s ʊ n	tʰ ʊ n		ʈ͡ʂ ʊ n	d͡z̥ʊ n
ㄨㄛ	wo / -uo	w ɔ / -u ɔ		ʈ͡ʂʰ u ɔ	t͡sʰ u ɔ	d̥u ɔ		g̥u ɔ	x u ɔ		kʰ u ɔ	l u ɔ		n u ɔ			ɹ u ɔ	ʂ u ɔ	s u ɔ	tʰ u ɔ		ʈ͡ʂ u ɔ	d͡z̥u ɔ
ㄩㄥ	yong / -iong	j ʊ ŋ / -i ʊ ŋ								t͡ɕ i y ŋ						t͡ɕʰ i y ŋ					ɕ i y ŋ
ㄩ	yu	y								t͡ɕ y		l y		n y		t͡ɕʰ y					ɕ y
ㄩㄢ	yuan / -uan	ɥ a n / -y ɛ n								t͡ɕ y ɛ n		l y ɛ n				t͡ɕʰ y ɛ n					ɕ y ɛ n
ㄩㄝ	yue / -ue	ɥ ɛ -y ɛ								t͡ɕ y ɛ		l y ɛ		n y ɛ		t͡ɕʰ y ɛ					ɕ y ɛ
ㄩㄣ	yun / -un	ɥ n / -y n								t͡ɕ y n		l y n				t͡ɕʰ y n					ɕ y n

Див. також

Система Палладія

Примітки

↑ ^а ^б Десять найбільших мов світу. Статистика інтернету. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2010.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Chinese, Mandarin // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2010.
↑ Еквіваленти чжуїня та піньїня в МФА // Факультет Східноазійських культур і мов університету Вейк-Форест. — Північна Кароліна, США. — Переглянуто 2010.05.01

Джерела та література

(англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
(англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
(кит.) 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.