Лій (від лити)^[1] — топлений жир рогатої худоби.^[2] Речовина білого кольору, без специфічного запаху. Температура топлення складає 40-48 °C, ефірне число 190–200, йодне число 30–50.^[3] До складу лою входять головно гліцериди пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот. Отримують лій плавленням жирової тканини мокрим (безпосереднє нагрівання водною парою) або сухим (мембранне нагрівання водною парою) методом.

Вживається разом з іншими жирами, найчастіше з технічним риб'ячим жиром, для змащування шкір, дублених за допомогою танінів.^[4] Використовується і для виготовлення солодкої випічки, деяких маргаринів, іноді листкового тіста.

У минулому лій широко застосовувався для освітлення: у каганцях, для виробництва свічок (нижчої якості, ніж воскові, але дешевших), а також для змащування частин машин і механізмів (використовується досі в ліфтах Ейфелевої вежі).^[5]

• Лій топити — мордувати, знущатися
• Мати лій в голові — бути розумним
• Підливати лою у вогонь — підбурювати, сердити
• Ні лій, ні масло — те саме, що «ні риба, ні м'ясо»; хто не має яскравих індивідуальних відмінних рис, тобто безхарактерна, пересічна людина.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лій

Лоєм також називають шкірне сало — жирову речовину, що виділяється залозами шкіри людини.^[2]

• Смалець