Сма́лець (від нім.Schmalz),[1]лярд[2] (від фр.lard)[3] — високоцінний харч, жир, витоплений з саласвиней.[4] У кулінарії під смальцем часто розуміють в цілому свинячий жир, рідше так можуть називати і жир птиці.[4]
Часто, хоча і не обов'язково, для виготовлення смальцю використовують здір (нутряне сало) як найменш придатне для будь-якої іншої мети. Жирова тканина, яка, власне, не є частиною туші або відділена від неї під час підготовки туші до продажу, є сировиною, з якою витоплюють смалець.
Перед топленням відокремлений жир промивають, а потім кладуть у лійку спеціальної відцентрової машини, де він подрібнюється ножами і нагрівається парою до температури 85–90 °C. Одержана жирова маса надходить у сепаратор для відокремлення білків і води від жиру. Очищений прозорий смалець охолоджують і розливають в різну тару (дерев'яні діжки тощо).
На м'ясокомбінатах діють безперервні потокові лінії, що дає змогу одержувати смалець у надкороткі терміни.
Зберігати смалець слід ізольовано від інших продуктів, тому що він абсорбує й утримує пахучі речовини.
Склад і фізичні властивості
Склад і фізичні властивості свинячого жиру (лярду), отриманого з жирової тканини свиней, мають широкий діапазон та залежать від раціону годівлі тварини, клімату, в якому тварин вирощували, будови тіла тварини. Оскільки свині є тваринами з однокамерним шлунком, їхні жирові запаси тісно пов'язані з речовинами, що поступають у процесі годівлі. Тому ступінь ненасиченості свинячого жиру залежить від кількості та складу жирних кислот, що містяться в кормі.
Кулінарія
Протягом тривалого часу свинячий жир використовувався для приготування здобного і збитого тіста, позаяк він пластичний при кімнатній температурі, що дає змогу розтирати і збивати його з цукром і яєчним жовтком. Періодичний дефіцит свинячого жиру сприяв пошуку його замінників на основі рослинних олій, та, нарешті, виникненню продуктів, більш зручних для випічки, ніж свинячий жир.
Смалець є традиційним для української кухні.
Інші застосування
На свинячому жирі готуються мазі. Свинячий жир забезпечує глибше проникнення фармацевтичних речовин у шкіру, через що використовується в дерматології.[5]
Українські страви / Ред. Л. П. Денисенко; колектив авторів: І. С. Хименко, М. І. Георгієвський, М. Є. Мельман та ін.; Український науково-дослідний інститут торгівлі та громадського харчування Міністерства торгівлі УРСР. — Третє видання. — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960. — 456 с.
Посилання
Смалець // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Маркевич Н. — К., 1860. — С. 161. (рос. дореф.)
Смалец // Пища и питье крестьянъ-малороссовъ, с нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами / В. Щ. Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 303. — 430 с. (рос. дореф.)