PROFILPELAJAR.COM

	Луїс де ла Фуенте
Особисті дані
Народження	21 червня 1961 (63 роки)
	Аро, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Позиція	лівий захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1976–1978	«Атлетік Більбао»
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Луїс де ла Фуенте у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем де ла Фуенте.

Це стаття про іспанського футболіста, а потім тренера. Про однойменного мексиканського футболіста див. статтю Луїс де ла Фуенте і Ойос

Луїс де ла Фуенте (ісп. Luis de la Fuente, нар. 21 червня 1961, Аро) — іспанський футболіст, що грав на позиції лівого захисника та півзахисника. Після завершення ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб збірної Іспанії.

Ігрова кар'єра

Народився 21 червня 1961 року в місті Аро. Вихованець футбольної школи клубу «Атлетік Більбао». З 1978 року виступав за резервну команду, «Більбао Атлетік», у якій провів чотири сезони в Сегунді Б, взявши участь у 59 матчах чемпіонату.

8 березня 1981 року дебютував за першу команду «Атлетік Більбао» у матчі Ла Ліги, вийшовши на заміну в другому таймі проти «Валенсії» (0:0)^[1]. Відіграв за клуб з Більбао наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетика», був основним гравцем команди. За цей час двічі поспіль виборював титул чемпіона Іспанії, а 1984 року виграв також Кубок Іспанії, зробивши «золотий дубль».

У липні 1987 року уклав контракт з «Севільєю»^[2], у складі якої провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Севільї» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. 1991 року за 20 млн песет повернувся назад у «Атлетік Більбао»^[3], але цього разу вже не був основним гравцем, зігравши лише 22 матчі за два сезони.

Завершував професійну ігрову кар'єру у клубі «Алавес», за який виступав протягом 1993/94 років, взявши участь у 30 матчах Сегунди Б.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру в клубі «Португалете» в регіональних лігах. Після цього 2000 року його призначили головним тренером клубу Сегунди «Ауррера» (Віторія)^[4], але звільнений у березні наступного року.

З 2001 року працював з юнацькими командами «Севільї», а 2005 року перейшов на цю ж роботу у рідний «Атлетік Більбао». Також у 2006—2007^[5] і 2009—2010 роках^[6] де ла Фуенте працював із резервною командою, «Більбао Атлетік»^[7].

13 липня 2011 року очолив клуб Сегунди Б «Алавес»^[8], але вже 17 жовтня був звільнений через низькі результати (3 перемоги, 4 нічиї та 2 поразки)^[9].

5 травня 2013 року очолив юнацьку збірну Іспанії^[10], з якою виграв Юнацький чемпіонат Європи 2015 року до 19 років в Греції, а з командою до 18 років виграв Середземноморські ігри у 2018 році^[11].

24 липня 2018 року, після звільнення Альберта Селадеса, очолив молодіжну збірну Іспанії^[12]. З цією командою виграв молодіжний чемпіонат Європи 2019 року в Італії^[13] та став півфіналістом наступного молодіжного чемпіонату Європи 2021 року в Угорщині та Словенії^[14].

Улітку 2021 року де ла Фуенте керував олімпійською збірною Іспанії на футбольному турнірі Олімпійських ігор-2020 в Токіо, привівши свою команду до срібних нагород.

У грудні 2022 року призначений головним тренером збірної Іспанії з футболу^[15].

Титули і досягнення

Як гравця

Чемпіон Іспанії (2):

«Атлетік Більбао»: 1982/83, 1983/84

Володар Кубка Іспанії (1):

«Атлетік Більбао»: 1983/84

Як тренера

Переможець юнацького (U-19) чемпіонату Європи (1):

Іспанія U-19 : 2015

Переможець Середземноморських ігор (1):

Іспанія U-18 : 2018

Переможець молодіжного (U-21) чемпіонату Європи (1):

Іспанія U-21: 2019

Чемпіон Європи (1):

Іспанія: 2024^[16]

Переможець Ліги націй УЄФА (1):

Іспанія: 2022-23

Срібний олімпійський призер (1): 2020

Примітки

↑ 0–0: Abdicación valencianista ante el Athletic [0–0: Valencianista abdication against Athletic]. Mundo Deportivo (ісп.). 9 березня 1981. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ El lateral del Athletic De la Fuente firma hoy contrato por el Sevilla [Athletic's full back De la Fuente signs contract with Sevilla today]. ABC (ісп.). 6 липня 1987. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ El Sevilla traspasa a De la Fuente al Athletic de Bilbao por veinte millones [Sevilla transfer De la Fuente to Athletic de Bilbao for twenty millions]. ABC (ісп.). 5 вересня 1991. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Una apuesta para dar un salto cualitativo [A bet to make a jump of quality]. Mundo Deportivo (ісп.). 2 вересня 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Luis de la Fuente, new Bilbao Athletic coach. Athletic Bilbao. 8 липня 2006. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Luis de la Fuente ya trabaja con el Bilbao Athletic [Luis de la Fuente already works with Bilbao Athletic]. El Correo (ісп.). 8 липня 2009. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Luis de la Fuente, the new delegate. Athletic Bilbao. 16 липня 2007. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Luis de la Fuente retorna al Alavés como entrenador después de 17 años [Luis de la Fuente returns to Alavés as a manager 17 years later]. Marca (ісп.). 13 липня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ El Alavés destituye a su técnico Luis de la Fuente [Alavés sack their manager Luis de la Fuente]. Marca (ісп.). 16 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ La Federación Española ficha a Luis De la Fuente, que dirigirá la Sub'19 [The Spanish Federation signs Luis De la Fuente, who will manage the under-19s]. El Correo (ісп.). 5 травня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
↑ Luis de la Fuente triunfa en los Juegos del Mediterráneo — Harenses. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
↑ OFICIAL: Luis de la Fuente seleccionador sub 21 [OFFICIAL: Luis de la Fuente under-21 manager] (Spanish) . El Desmarque. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
↑ U-21 Spain Squad. UEFA. 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
↑ UEFA.com. Spain-Portugal | Under-21. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
↑ Новим тренером збірної Іспанії став коуч молодіжної команди Луїс де ла Фуенте. Укрінформ (українською) . 8 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Spain 2-1 England: Late Oyarzabal winner earns La Roja record fourth EURO crown (англ.). УЄФА. 14 липня 2024. Процитовано 15 липня 2024.