Латвійська залізниця (латис.Latvijas dzelzceļš) — національна державна залізнична компанія Латвії. Компанія надає послуги інфраструктури залізниць загального користування, оператора обслуговувальних пунктів (обробка вантажних вагонів, технічне обслуговування та огляд вагонів, утримання й розвиток пасажирських станцій та зупинок), розподілу та продажу електроенергії, оренди нерухомого майна, інформаційних технологій, електронного зв'язку, а також послуги принципала.
Повне найменування — Державне акціонерне товариство «Latvijas dzelzceļš» (латис.Valsts akciju sabiedrība «Latvijas dzelzceļš»)
Заснована у 1919 році[5] та відновлена у 1994 році[6] на базі латвійської частини Прибалтійської залізниці.
Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни: 2263,3 км шляхів колії (з них електрифіковані 258,8 км шляхів)[7][8].
1 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Тукумс II довжиною 68 км на сьогодні — найбільш завантажений маршрут електропоїздів, в літній час інтервал руху становить 10-15 хвилин, оскільки цей маршрут пролягає через Юрмалу, привертає велику кількість туристів. Цією лінією раніше курсував дизель-поїзд до Вентспілсу. Лінія електрифікована 1966 року.
2 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Єлгава завдовжки 43 км. Найкоротша лінія для електропоїздів. Пролягає через місто Олайне. Цією лінією курсує дизель-поїзд до Лієпаї, раніше курсував і до Реньге. Лінія електрифікована 1972 року.
Станції (13): Рига, Торнякалнс, Атгазене, Бізнесу Аугскола Туріба, Тірайне, Баложі, Яунолайне, Олайне, Далбі, Ціна, Озолніеку, Цукурфабріка, Єлгава I.
3 лінія: Залізнична лінія Земітани — Скулте завдожки 56 км. Вельми протяжна лінія, але з малим пасажиропотоком. Проходить через населені пункти: Царнікава, Гауя, Гарціемс, Ліласте, Саулкрасти, Звейніекціемс. Раніше цією лінією курсував дизель-поїзд до Лимбажі та Руїени. У 1957 році була електрифікована до станції Мангалі, 1971 року — до Звейниекциемса. Лінія повністю електрифікована 1991 року.
Крім чотирьох ліній, було заплановано електрифікувати ще дві лінії, якими би курсували електропоїзди. На сьогоднішній день вони так і не побудовані або попросту не закінчені.
5 лінія: Залізнична лінія Рига — Сігулда дзавдожки 53 км. За планом, електрифікація повинна була завершитися у 1991 році. Однак до моменту проголошення незалежності Латвії електрифікацію встигли довести лише до станції Ропажі. У 1980—1990-ті роки електропоїзди прямували по цьому маршруту до станції Ропажі. В експериментальному порядку були запущені контактно-акумуляторні поїзди, які до станції Ропажі курсували на електротязі, а до Сігулди прямували на автономному ході; такий самий принцип використовувався і на лінії до Лимбажі. У середині 1990-х років електрифікацію скоротили до Югли (завдожки 10,2 км). Досі до станції Ропажі можна бачити стовпи, які колись тримали контактну мережу.
Станції (12): Рига, Земітани, Чіекуркалнс, Югла, Балтезерс, Гаркалне, Кріевупе, Вангажі, Інчукалнс, Еглюпе, Силциемс, Сігулда. Нині в Сігулду і далі (до Цесіса, Валміери та Валкі) курсує дизель-поїзд.
6 лінія: Залізнична лінія Рига — Ерглі завдожки 92 км. Доказом запланованої електрифікації цієї лінії служить коротка контактна мережа, яка веде на платформу Яняварти, куди прямувала автомотриса до Ерглі. В майбутньому цей проєкт навряд чи буде реалізований, оскільки лінія Сауріеші — Ерглі вже демонтована.
Проєкт електрифікації залізниці Даугавпілс — Резекне — Рига
28 квітня2017 року компанія Latvijas dzelzceļš (LDz, Латвійська залізниця) подала до Центрального агентства з фінансів та договорів країни (CFLA) заявку на реалізацію першого етапу проєкту електрифікації залізниці. Проєкт був включений до Національного плану розвитку на 2014—2020 роки. На першому етапі передбачалася електрифікація залізничної мережі від Даугавпілса та Резекне у напрямку Риги з використанням технології змінного струму (~25 кВ), в тому числі реконструкція існуючої електрифікованої залізничної мережі із заміною контактної мережі постійного струму (3,3 кВ) на систему змінного струму (~25 кВ)[10].
.jpg)
.svg){kind=spacer}
