Народився в сім'ї робітників цукрового заводу. Навчався у сільській школі. У дитинстві мріяв стати лижником.[5]
Учасник Другої світової війни Володимир Куц почав бігати в 1945 році будучи матросом Балтійського флоту серед усього іншого на орендній території Порккала-Удд, Фінляндія. По-справжньому його спортивна кар'єра почалася в 1951 році під керівництвом досвідченого тренера Леоніда Хоменкова. Виступав за СКА і ЦДКА/ЦДСА. Навчався в Ленінградському інституті фізкультури імені Лесгафта[4].
У 1953 році Куц вперше завойовує звання чемпіона СРСР. Міжнародне визнання до маловідомого спортсмена прийшло 1954 року на чемпіонаті Європи в Берні, коли він став чемпіоном з бігу на 5 тисяч метрів, встановивши світовий рекорд. Другим був англієць Кріс Чатавей[en].
«Ти тримаєш його, Крісе!»
Восени 1954 року Кріс Чатавей зустрівся з Куцем в Лондоні в матчі Лондон-Москва. Біг проходив для Чатавея важко. Крик Банністера «Ти тримаєш його, Крісе!» на 10 колі привів його до тями. Чатавей зрозумів, що Куцеві не легше, ніж йому, і переміг з новим рекордом світу 13.51,6. За тиждень Куц повернув собі рекорд світу
Основним противником Куца на «десятці» був британський бігун Гордон Пірі. Незадовго до Олімпіади Пірі відібрав у Куца світовий рекорд в бігу на 10 000 метрів, причому тоді він обіграв Володимира ривком на самому фініші. Куц врахував помилки і ретельно підготувався до протистояння з британцем. Під час бігу на 10 000 метрів Володимир запропонував тактику «рваного бігу», постійно прискорюючи і уповільнюючи темп. У результаті противник прийшов до фінішу лише восьмим і абсолютно виснаженим, а Куц фінішував першим з новим олімпійським рекордом 28.45,6 сек. За легендою, Пірі так згадував той біг:
Він вбив мене своєю швидкістю і зміною темпу. Він дуже хороший для мене. Я б ніколи не зміг бігти так швидко. Я ніколи не зміг би побити Володимира Куца. Мені не треба було бігти десять тисяч метрів.[6]
У бігу на 5000 метрів Куц також переміг з новим олімпійським рекордом — 13.39,6 сек. На закритті Олімпіади Володимиру Куцу випала честь бути прапороносцем збірної СРСР. Володимир Куц — перший олімпійський чемпіон серед радянських легкоатлетів. Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Ветеран праці» та іншими медалями.[4]
Біг легендарного російського стайєра Володимира Куца зробив для зближення народів набагато більше, ніж корпус наймайстерніших дипломатів
Останній світовий рекорд Куца на 5000 метрів — 13 хв. 35,0 сек, встановлений в 1957 році, протримався вісім років до 16.01.1965 р. Спортивна кар'єра Володимира Куца закінчилася швидко, в 1959 році через серйозні проблеми зі здоров'ям та постійні порушення режиму він був змушений покинути доріжку і перейти на тренерську роботу. Відомо, що Куц серйозно страждав від наслідків своєї бігової кар'єри[8], у нього була виявлена проникність капілярів, а в 1972 році він пережив інсульт. Хвороби, в минулому знаменитого спортсмена, поглиблювалися хронічним алкоголізмом.[9]
Володимир Куц помер 16 серпня1975 року, ймовірно внаслідок самогубства, оскільки перед смертю прийняв завелику дозу снодійного і запив ліки горілкою[9].
Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Дитячі роки Володимира описані в книзі для дітей «Національний олімпійський комітет України про легку атлетику та Володимира Куца, Юрія Сєдих, Валерія Борзова, Сергія Бубку, Наталю Добринську» / О. Мащенко. — 2-ге видання, доповнене — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінки. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-276-3
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
