Критій
дав.-гр. Κριτίας
Народження	460 до н. е.(-460) Стародавні Афіни
Смерть	403 до н. е.(-403) Стародавні Афіни
Громадянство (підданство)	Стародавні Афіни
Знання мов	давньогрецька мова
Ім'я при народженні	Критій
Діяльність	політик, автор трагедій, письменник, поет
Член	Тридцять тиранів
Літературний напрям	Софісти[d]  і Досократики
Батько	Callaeschrusd

Критій (грец. Κριτίας, ? — 403 до н. е., Афіни) — найзначніший серед, так званих, Тридцяти тиранів в Афінах; давньогрецький філософ, досократик, софіст.

Походив зі знатного роду Кодридів (від гілки, що походила від Дропида, брата реформатора Солона), родич Платона. Син Каллесхра, сина Крітія (III).

Навчався у софістів: у Горгія і Протагора, був близьким і до кола учнів Сократа. 415 до н. е. був причетним до процесу Алківіада. Критій значно просунувся в політиці 411 до н. е., під час правління чотирьохсот. П'ять років по тому він, як вигнанець, жив у Фессалії, де підбурював народ проти заможних.

404 до н. е. він знову з'явився в Афінах, як член призначеного спартанцями, через Лісандра, правління тридцяти. Він досяг великого впливу серед товаришів, усунув вождя поміркованих Терамена і втягнув співправителів до низки довільних і жорстоких діянь. У боротьбі із демократичними вигнанцями, що повернулись під проводом Тразибула, Критій був убитий на початку 403 до н. е.

Як політичний письменник, філософ, оратор і поет-елегік Критій не раз згадується сучасниками, але твори його до нас не дійшли. Відомо лише про їхні назви — трактат «Про державу» (наголошувалося на незалежності особистості, вільної від закону), сатирична драма «Сізіф» (головна ідея — богів вигадали люди, щоб тримати у покорі простий люд). Платон вивів його головною дійовою особою в своїх діалогах «Тімей» і «Критий».

• Маковельский А. О., Досократики, ч. 2, Каз., 1995, гл. 20. (рос.)
• Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Реальный словарь классических древностей^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)