PROFILPELAJAR.COM

село Красна Талівка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Тер. громада	Широківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44160070070049350
Облікова картка	Красна Талівка.
Основні дані
Засноване	1913 (111 років)
Населення	1 081 особа
Площа	4,35 км²
Густота населення	248 осіб/км²
Поштовий індекс	93621
Телефонний код	+380 6472
Географічні дані
Географічні координати	48°50′50″ пн. ш. 39°50′4″ сх. д. / 48.84722° пн. ш. 39.83444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	43 м
Водойми	р. Деркул
Відстань до; обласного центру	72,1 км
Відстань до; районного центру	49,6 км
Місцева влада
Адреса ради	93621, Луганська обл., Щастинський р-н, с. Красна Талівка
Сільський голова	Віннік Дмитро Іванович
Карта
	Красна Талівка
	Красна Талівка
Мапа

Про прикордонний контрольно-пропускний пункт див. Красна Талівка (пункт контролю).

Кра́сна Та́лівка — село в Україні, у Широківській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення — 1081 осіб. Наразі село тимчасово окуповане російськими окупантами.

Географія

Географічні координати: 48°50' пн. ш. 39°50' сх. д.

Село розташоване у східній частині Донбасу. Відстань до районного центру становить близько 45 км і пролягає автошляхом регіонального значення Р22. Найближча залізнична станція — Валуйська, за 40 км^[1]. На західній околиці села тече річка Деркул. Загальна площа села — 4,4 км².

Історія

Населений пункт засновано в другій половині XIX століття^[2].

Наприкінці XIX століття у Красній Талівці мешкало 212 осіб (105 чоловіків та 107 жінок), налічувалось 31 дворове господарство^[2].

Назва села походить від слова «краснотал», тобто красна верба (рослина родини вербових)

До 1920-х років поселення носило назву хутір Красноталівський^[2].

У 1924 році утворена сільська рада.

У 1959 році організовано центральну садибу радгоспу «Семеновод». Орної землі було 2,8 тис. гектарів. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні насіння овочевих культур, проте мало й тваринницькі ферми.

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу «Семеновод», середня і восьмирічна школи, бібліотека, 2 клуби і лікарня^[1].

В селі діяв пункт контролю через державний кордон з Росією Красна Талівка — Волошине, який наразі знищений російськими окупантами.

В ході війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. 5 липня здійснено перший гранатометний обстріл прикордонного наряду з території РФ^[3]. 28 липня з боку РФ був обстріляний керованими ракетами пункт пропуску «Красна Талівка», в результаті якого зазнали поранень декілька прикордонників, а пункт пропуску був знищений і перестав функціонувати ^[4]. Впродовж червня-липня 2014 року державний кордон України систематично порушувався вертольотами та беспілотними засобами з боку РФ.

25 серпня 2014 відбулася спроба проникнення на територію України диверсійної групи РФ, яку супроводжували 2 російські бойові вертольоти Мі-24 та група БМП. В результаті відбувся бій прикордонного наряду з диверсійною групою, внаслідок якого загинули четверо прикордонників (підполковник Пікус Євгеній Михайлович, старший прапорщик Фірсов В'ячеслав Олександрович, старший прапорщик Арнаут Дмитро Ілліч та молодший сержант Сороченко Олег Сергійович^[5], а троє отримало поранення. Диверсійну групу супроводжували два бойових вертольоти Мі-24 збройних сил РФ група з двох БТР і двох БМП, які здійснювали обстріли прикордонного наряду та мобільних груп Державної прикордонної служби України, які прибули на підмогу^[6].

Інфраструктура

На території сільської ради працює два приватні підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та соняшнику. Працюють дев'ять магазинів та два ринки. Функціонують лікарня, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, школа, Будинок культури та бібліотека.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1081 особу, з них 27,29 % зазначили рідною мову українську, 72,06 % — російську, а 0,65 % — іншу^[7].

Пам'ятки

На честь загиблих односельців у роки Другої світової війни встановлена стела та Братська могила.

Відома особа

Єфименко І. І. — Герой Соціалістичної праці

Примітки

↑ ^а ^б Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840-841.
↑ ^а ^б ^в Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Російські Мі-24 обстріляли українських прикордонників на Луганщині. Четверо загиблих. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Джерела

П. Т. Тронько (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 397, матеріали Віктора Висоцького)