Конференція європейських церков

Конференція європейських церков — християнська екуменічна організація, що об'єднує більшість церков Європи: протестантських, православних і старокатолицьких.

Заснована в 1959 році. 2005 року налічувала 125 членів (церков).

Цілі та завдання

Конференція була утворена з метою сприяти примиренню народів розділеної після Другої світової війни Європи.

Заявлені цілі Конференції:

  • Зближення Церков у їх прагненні до єдності,
  • Допомога Церквам різних конфесій в досягненні взаєморозуміння, незважаючи на історичні, географічні, мовні та економічні бар'єри.

Конференція прагне до встановлення взаємної поваги та співробітництва в дусі екуменізм а і сприяє християнського свідчення серед народів Європи.

Конференція виступає за мир, справедливість і примирення.

Керівництво

Асамблея — вищий орган Конференції. Скликається один раз на п'ять-шість років. Проводиться в різних містах Європи:

  1. 1959 — Нюборг, Данія.
  2. 1960 — Нюборг, Данія.
  3. 1962 — Нюборг, Данія.
  4. 1964 — на борту данського корабля «Борнхольм».
  5. 1967 — Пьорчах-ам-Вертер-Зе, Австрія.
  6. 1971 — Нюборг, Данія.
  7. 1974 — Енгельберг, Швеція
  8. 1979 — Ханья, Крит
  9. 1986 — Стерлінг (Шотландія)
  10. 1992 — Прага, Чехія
  11. 1997 — Ґрац, Австрія
  12. 2003 — Тронгейм, Норвегія
  13. 2009 — Ліон, Франція: Called to One Hope in Christ
  14. 2013 — Будапешт, Угорщина
  15. 2018 — Новий Сад, Сербія[1]
  16. 2023 — Таллінн, Естонія

Центральний комітет — обирається асамблеєю, збирається один раз на рік. ЦК обирає президію і президента.

Президія — обирається Центральним комітетом, збирається два рази на рік.

Президент — православний архієпископ Фіатирський і Великої Британії Нікітас (Луліас)(Вселенський Патріархат); обраний 19 червня 2023[2].

Віцепрезиденти — єпископ Гантінґдона Дагмар Вінтер (Церква Англії);
Франк Копанья (Євангелічна церква Німеччини)

Генеральний секретар — доктор філософії з місіології, екуменічної та систематичної теології Бірмінгемського університету Йорген Сков Соренсен.

Штаб-квартири Конференції розташовуються в Женеві, Брюсселі і Страсбурзі.

РПЦ і КЄЦ

У створенні КЄЦ активну участь брала Російська православна церква.

Патріарх Московський і всієї Русі (1990–2008) Алексій II, будучи митрополитом, c 1964 а був одним із президентів (членів президії) КЄЦ; на наступних генеральних асамблеях переобирався президентом; 26 березня 1987 був обраний Головою Президії і Дорадчого комітету КЄЦ.

11 жовтня 2008 року Російська православна церква оголосила про припинення своєї участі в КЄЦ[3] Відділ зовнішніх церковних зв'язків пояснював, що причиною припинення участі РПЦ в КЄЦ стало «необґрунтоване, що суперечить Конституції і правилам КЄЦ небажання розглядати заявку на членство в ній Естонської православної церкви, що є самокерованою Церквою в складі Московського Патріархату»[4][5]. Керівництво РПЦ розцінило відмову в прийомі ЕПЦ як «грубе порушення» президентом і генеральним секретарем КЄЦ обіцянок, даних ними в ході що відбулася 30 вересня 2008 їх зустрічі з Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II, "на якій були узгоджені деталі прийому Естонської православної церкви в члени КЄЦ «[5], причини чого Патріархія вбачала в» політичних тенденціях "[5].

Примітки

  1. ↑ «2018 Novi Sad General Assembly of the Conference of European Churches» [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ Presidency
  3. ↑ У Конференції європейських церков засмучені рішенням РПЦ призупинити участь у цій організації [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] NEWSru 13 жовтня 2008.
  4. ↑ РПЦ виходить з Конференції європейських церков. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  5. ↑ а б в Російська Православна Церква заявляє про припинення свого членства у Конференції Європейських Церков [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Московського патріархату 11 жовтня 2008.

Посилання