PROFILPELAJAR.COM

Конкурентні прямі — прямі на площині або у просторі вищих вимірів, що перетинаються в єдиній точці.

Сукупність усіх прямих, що проходять через точку, називається пучоком, а спільна точка їх перетину — вершиною пучка.

У будь-якому афінному просторі (включаючи евклідів простір) множина прямих, паралельних даній прямій (з однаковим напрямоком) також називається пучком, а вершина кожного пучка паралельних прямих є окремою точкою на нескінченності; врахування цих точок створює проєктивний простір, в якому кожна пара прямих має перетин.

Приклади

Трикутники

У трикутнику є чотири основні типи множин паралельних ліній: висоти, бісектриси кутів, медіани, та перпендикулярні бісектриси:

Висоти трикутника виходять від кожної вершини і перетинають протилежну сторону під прямим кутом. Точка, де перетинаються три висоти, є ортоцентром.
Бісектриси кутів — це промені, що виходять з кожної вершини трикутника і ділять відповідний кут навпіл. Всі вони перетинаються в центрі вписаного кола.
Медіани з'єднують кожну вершину трикутника з серединою протилежної сторони. Три медіани перетинаються в центроїді.
Перпендикулярні бісектриси — це лінії, що виходять із середин кожної сторони трикутника під кутом 90 градусів. Три перпендикулярні бісектриси перетинаються в центрі описаного кола.

Існують інші множини ліній, пов'язані з трикутником, які також є конкурентними. Наприклад:

Будь-яка медіана (яка обов'язково є бісектрисою площі трикутника) конкурентна з двома іншими бісектрисами площі, кожна з яких паралельна стороні^[1].
Клівер трикутника — це відрізок, який ділить периметр трикутника навпіл, і один кінець якого знаходиться в середині однієї з трьох сторін. Три клівери перетинаються в центрі кола Шпікера^[en], яке є вписаним колом середнього трикутника.
Спліттер^[en] трикутника — це відрізок, один кінець якого знаходиться в одній з трьох вершин трикутника і ділить периметр навпіл. Три спліттера перетинаються в точці Наґеля трикутника.
Будь-яка лінія, яка ділить площу трикутника та його периметр навпіл, проходить через центр вписаного кола, і в кожному трикутнику є одна, дві або три такі лінії^[2]. Таким чином, якщо їх три, вони перетинаються в центрі вписаного кола.
Точка Тері^[en] трикутника — це точка перетину прямих, що проходять через вершини трикутника перпендикулярно до відповідних сторін першого трикутника Брокара^[en] цього трикутника.
Точка Шиффлера^[en] трикутника — це точка перетину ліній Ейлера чотирьох трикутників: цього трикутника та трьох трикутників, кожен з яких має дві спільні з ним вершини і центр вписаного кола як третю вершину.
Точки Наполеона та їх узагальнення є конкурентними точками. Наприклад, перша точка Наполеона є точкою перетину трьох ліній, кожна з яких проходить від вершини до центроїда рівностороннього трикутника, побудованого на зовнішній стороні трикутника, протилежній цій вершині. Узагальненням цього поняття є точка Якобі^[en].
Точка де Лоншама^[en] — точка перетину кількох прямих з лінією Ейлера.
Три лінії, кожна з яких утворена побудовою зовнішнього рівностороннього трикутника на одній зі сторін вихідного трикутника та з'єднанням нової вершини з протилежною вершиною вихідного трикутника, є конкурентними в точці, яка називається першим ізогональним центром. У випадку, коли вихідний трикутник не має кута більше 120°, ця точка також є точкою Ферма.
Точка Аполлонія — це точка перетину трьох прямих, кожна з яких сполучає точку дотику кола, до якого дотикається з внутрішнього боку зовнівписане коло трикутника, з протилежною вершиною трикутника.

Чотирикутники

Дві бімедіани чотирикутника (відрізки, що з'єднують середини протилежних сторін) і відрізок, що з'єднує середини діагоналей, є конкурентними та поділяються навпіл точкою перетину^[3]^:p.125.
В описаному чотирикутнику, чотири бісектриси кута перетинаються в центрі вписаного кола^[4].
Опис інших конкурентних ліній описаного чотирикутника наведено тут.
У вписаному чотирикутнику, чотири відрізки лінії, кожен з яких перпендикулярний до однієї сторони та проходить через середину протилежної сторони, є конкурентними^[3]^:p.131^[5]. Ці відрізки лінії називаються англ. maltitudes^[6], що є абревіатурою для висоти середньої точки (англ. midpoint altitude). Їх спільна точка називається антицентром.
Опуклий чотирикутник є зовні-описаним тоді і тільки тоді, коли існує шість конкурентних бісектрис кутів: бісектриси внутрішніх кутів, які відповідають двом протилежним вершинам, бісектриси зовнішніх кутів, які відповідають двом іншим вершинам, і бісектриси зовнішніх кутів, утворених в точках перетину продовження протилежних сторін.

Шестикутники

Якщо послідовними сторонами циклічного шестикутника є a, b, c, d, e, f, то три головні діагоналі перетинаються в одній точці тоді і тільки тоді, коли ace = bdf^[7].
Якщо шестикутник має вписаний конічний перетин, то за теоремою Бріаншона його головні діагоналі є конкурентними.
Конкурентні прямі виникають у дуальній теоремі Паппа.
Якщо для кожної сторони циклічного шестикутника продовжити суміжні сторони до їх перетину, то з зовнішнього боку цієї сторони утворюється трикутник. Тоді відрізки, що з'єднують центри описаних кіл протилежних трикутників, є конкурентними^[8].

Правильні многокутники

Якщо правильний многокутник має парну кількість сторін, діагоналі, що з'єднують протилежні вершини, перетинаються в центрі многокутника.

Кола

Перпендикулярні бісектриси всіх хорд кола конкурентні в центрі кола.
Прямі, перпендикулярні дотичним до кола в точках дотику, конкурентні в центрі кола.
Всі бісектриси площі та бісектриси периметра кола є діаметрами, і вони конкурентні в центрі кола.

Еліпси

Усі бісектриси площі та бісектриси периметра еліпса конкурентні в центрі еліпса.

Гіперболи

У гіперболі Гіпербола (математика) конкурентними є: (1) коло, що проходить через фокуси гіперболи з центром у центрі гіперболи; (2) кожна з дотичних до гіперболи у вершинах; і (3) будь-яка з асимптот гіперболи.
Так само є конкурентними: (1) коло з центром у центрі гіперболи, яке проходить через вершини гіперболи; (2) будь-яка директриса; і (3) будь-яка з асимптот.

Чотиригранники

У чотириграннику, всі чотири медіани та три бімедіани збігаються в точці, яка називається центроїдом чотиригранника^[9].
Ізодинамічний чотиригранник — це чотиригранник, в якому чевіани, що з'єднують вершини з центрами вписаних кіл протилежних граней, є конкурентними, а ізогонічний чотиригранник має конкурентні чевіани, які з'єднують вершини з точками контакту протилежних граней із вписаною сферою чотиригранника.
В ортоцентричному чотириграннику^[en] чотири висоти є конкурентними.

Алгебра

Див. також: Інцидентність (геометрія)#Перетин

Згідно з теоремою Кронекера-Капеллі, система рівнянь є сумісною^[en] тоді і тільки тоді, коли ранг матриці коефіцієнтів^[en] дорівнює рангу розширеної матриці (матриці коефіцієнтів, доповненої стовпчиком з точками перетину), і система має єдиний розв'язок тоді і тільки тоді, коли цей загальний ранг дорівнює кількості змінних. Отже, з двома змінними на площині, k прямих, асоційованих з множиною k рівнянь, є конкурентними тоді і тільки тоді, коли ранг k × 2 матриці коефіцієнтів і ранг розширеної k × 3 матриці дорівнюють 2. У цьому у випадку лише два з k рівнянь незалежні^[en], і точку перетину можна знайти, розв'язуючи будь-які два взаємно незалежні рівняння одночасно для двох змінних.

Проєктивна геометрія

У проективній геометрії у двох вимірах конкурентність є дуальною колінеарності; у трьох вимірах конкурентність є дуальною компланарності.

Див. також

Теорема Чеви

Примітки

↑ Dunn, J. A., and Pretty, J. E., "Halving a triangle, " Mathematical Gazette^[en] 56, May 1972, 105—108.
↑ Kodokostas, Dimitrios, "Triangle Equalizers, " Mathematics Magazine^[en] 83, April 2010, pp. 141—146.
↑ ^а ^б Altshiller-Court, Nathan (2007) [1952], College Geometry: An Introduction to the Modern Geometry of the Triangle and the Circle (англ.) (вид. 2nd), Courier Dover, с. 131, 137—8, ISBN 978-0-486-45805-2, OCLC 78063045
↑ Andreescu, Titu and Enescu, Bogdan, Mathematical Olympiad Treasures, Birkhäuser, 2006, pp. 64–68.
↑ Honsberger, Ross (1995), 4.2 Cyclic quadrilaterals, Episodes in Nineteenth and Twentieth Century Euclidean Geometry, New Mathematical Library (англ.), т. 37, Cambridge University Press, с. 35—39, ISBN 978-0-88385-639-0
↑ Weisstein, Eric W. Maltitude(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
↑ Cartensen, Jens, «About hexagons», Mathematical Spectrum 33(2) (2000—2001), 37-40.
↑ Nikolaos Dergiades, «Dao's theorem on six circumcenters associated with a cyclic hexagon», Forum Geometricorum 14, 2014, 243—246. http://forumgeom.fau.edu/FG2014volume14/FG201424index.html
↑ Leung, Kam-tim; and Suen, Suk-nam; «Vectors, matrices and geometry», Hong Kong University Press, 1994, pp. 53-54