Ера́ст Ко́ник (22 листопада1886, м. Перемишль — 1937) — український військовий діяч, тимчасовий командир 4-ї сотні Легіону УСС в 1914 р. Старшина УГА (1918—1920).
Мав звання підпоручника (лейтенанта). На початку 1910-х рр. навчався на факультеті права і політичних наук у Львівському університеті імені Франца I. Під час навчання на правничому факультеті Е. Коник відвідував лекції з історії України М. Грушевського в зимовому півріччі 1911/1912 рр. Предмет М. Грушевського, який вивчав Е. Коник мав назву «З історії Східної Європи»[1].
У 1912—1914 рр. перебував у резерві Австро-Угорської армії[2].
2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка)
3. 25 вересня 1914: перше бойове зіткнення, шлях Турка—Сянок (сотня О. Семенюка)
4. 15-30 вересня 1914: розформування куренів і поділ сотень на групи по 20 вояків
5. 06 жовтня 1914: повторне сформування куренів та сотень
6. 28 жовтня 1914: взяття г. Ключ біля Сколого (сотня В. Сроковського)
7. 26 жовтня — 3 листопада 1914: бої за г. Комарницьку (сотні В. Дідушка та Р. Дудинського) і г. Лиса, Залярська, Кобила.
8. 10 листопада 1914: командувач 55-ї дивізії генерал Фляйшман вручив Медалі Хоробрості 2-го кл. З. Носковському, Я. Струхманчуку, О. Степанів, І. Андруху, С. Галечко
примітки:
звичайний шрифт — організаційні дії • курсив — невеликі бойові операції • жирний шрифт — найвідоміші бої
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
