PROFILPELAJAR.COM

село Клинове
	Герб Клинового
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Тер. громада	Бахмутська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14020010110036574
Облікова картка	Клинове
Основні дані
Населення	▼ 0 (23.11.2023)
Площа	3.5 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	84562
Телефонний код	+380 6274
Географічні дані
Географічні координати	48°33′36″ пн. ш. 38°9′52″ сх. д. / 48.56000° пн. ш. 38.16444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	154 м
Водойми	річка Клинова
Відстань до; обласного центру	68,7 км
Місцева влада
Адреса ради	84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44
Карта
	Клинове
	Клинове
Мапа
	Клинове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клинове.

Клино́ве — село Бахмутської міської громади Донецької області, Україна.

Географія

У селі бере початок річка Клинова.

Символіка

Герб Клинового було затверджено у 2003 році. Авторами проєкту виступили: С.І. Потюгов та П.В. Чєсноков.

"Колірна гама відповідає трьом селам, що входять до складу Клинівської сільради. Золоте перекинуте вістря у формі клину відповідає назві села Клинового (герб є промовистий). Золотий колір символізує владу та багатство і вказує на те, що село Клинове є панівним Клинівської сільради. Кленовий лист червоного кольору вказує на первісну назву цього села – Кленове. Червоний колір, крім того, є символом бойових та трудових перемог, життєствердної сили та мужности. Зелений колір є кольором надії та відродження, що відповідає назві села Відродження. Зелений колір символізує сільське господарство і вказує на основний вид діяльности місцевого населення. Червоний колір краю символізує багатства надр землі – вогнетривкі та гончарні глини, мідну руду, що відповідає назві села Мідна Руда. Мідну руду тут видобували ще в епоху бронзової доби. Про це свідчать матеріали археологічної експедиції. Ця пам'ятка гірничої справи є унікальною на території України. Золоте сонце над пагорбом говорить про давню традицію випускників школи зустрічати схід сонця, піднімаючись на пагорб, відомий серед місцевого населення під назвою "Йонова могила". Крім того, сонце, що сходить, є символом початку, джерелом тепла, миру і злагоди. Золоті колоски пшениці зовнішньої прикраси говорять про головну галузь сільського господарства. Стрічки блакитного кольору символізують водоймища, річки, мокрі балки, підземні води."^[1]

Археологія

Неподалік сучасного с. Клинове локалізовані давні Мідні рудники Бахмутської улоговини — група давніх копалень бронзової доби, гірничо-металургійний центр XV–XI ст. до н. е.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	681	82.45%
російська	142	17.19%
румунська	1	0.12%
інші/не вказали	2	0.24%
Усього	826	100%

Історія

Клинове засновано на початку XIX століття, як хутір, заселений вихідцями з міста Бахмут^[3]^[4]

За даними на 1859 рік на державних Клинівських хуторах Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 437 осіб (225 чоловічої статі та 212 — жіночої), налічувалось 83 дворових господарства^[5].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 555 осіб, налічувалось 101 дворове господарство^[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1060 осіб (544 чоловічої статі та 516 — жіночої), з яких 1059 — православної віри^[7].

Село постраждало внаслідок голодомору, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 120 людей^[8].

Відомі люди

Козаченко Микола Євдокимович — слюсар господарчої частини при штабі 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.

Примітки

↑ Герб Клинового
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ http://ukrssr.com.ua/donetska/artemivskiy/klinove-artemivskiy-rayon-donetska-oblast
↑ Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. - 1886 год - с. 39
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 728) (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 463—466 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 10 липня 2016.