На початку січня 1921 року в селі з'являється загін отамана Савонова, зібравши озброєних повстанців з довколишніх сіл чисельністю 600 чоловік, Григорій організовує востаннє проти радянської влади але повстання не мала успіху і Григорій 3 січня з 60 повстанцями покидає село.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 66 людей[1].
У селі народилися:
Кравченко Іван Єпіфанович — депутат Всеросійських установчих зборів (27.03.1882 — не раніше 1926).
Чуйко Іван Григорович прапорщик Армії Української Держави.
