PROFILPELAJAR.COM

Вуглегірськ
	Герб Вуглегірська
	Вокзал
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Тер. громада	Вуглегірська міська громада
Засноване	1879
Статус міста	з 1958 року
Населення	▼ 7294 (01.01.2022)
Площа	7.3 км²
Густота населення	1023 осіб/км²
Поштові індекси	86481—86483
Телефонний код	+380-6252
Координати	48°18′44″ пн. ш. 38°16′37″ сх. д. / 48.31222° пн. ш. 38.27694° сх. д.
Висота над рівнем моря	293 м
Назва мешканців	вуглегірча́нин, вуглегірча́нка, вуглегірча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Вуглегірськ
До обл./респ. центру
- фізична	49,1 км
- залізницею	64 км
- автошляхами	59,5 км
До Києва
- фізична	612 км
- залізницею	792 км
- автошляхами	732 км
Міська влада
Адреса	86481, Бахмутський район, м. Вуглегірськ, вул. Больнична, 2
Міський голова	Мартинов Михайло Олексійович
Карта
	Вуглегірськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вуглегірськ (значення).

Вуглегі́рськ (до 1958 — Хацепе́тівка) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Вуглегірської міської громади. Населення — 7467 осіб (2017).

Тимчасово окуповане російсько-терористичними військами з 31 січня 2015 року.

Інфраструктура

Місто має важливе транспортне значення — через нього Дебальцеве, яке, у свою чергу, є важливим транспортним вузлом, пов'язане з Донецьком і Маріуполем. У місті розташована залізнична станція Вуглегірськ, яка зв'язує Дебальцеве і Горлівку. Також поблизу розташована Вуглегірська шахта.

Назва

Колишня назва міста в різних варіантах (Хацепетівка, Хацапетівка, Кацепетівка, Кацапетівка) широко використовується у фольклорі як назва якогось населеного пункту, що розташований в глушині, у «глухому куті цивілізації».

Історія

Виникло у 60-х роках XIX ст. на землях Слобідської України. До 1958 року мало назву Хацепетівка. За народними переказами, першими поселенцями були брати Петро та Тимофій Хацепети — кріпаки-втікачі з Катеринославщини.

Війна на сході України

12 серпня 2014 року місто в ході антитерористичної операції звільнене від проросійських терористів українськими військами^[2]^[3]. При відступі терористи завдали значної шкоди інфраструктурі міста^[4], зокрема, підірвали автомобільний міст^[5].

27 листопада поблизу Вуглегірська українські війська підбили один з танків бойовиків^[6].

18 січня 2015 року терористи обстріляли Вуглегірськ, загинуло двоє дітей, одна дитина госпіталізована з пораненнями^[7].

22 січня 2015 року з початком масового^[8] наступу терористів за підтримки російських військ по всіх фронтах, загострилася ситуація і біля Вуглегірська. 28 січня внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» загинув солдат батальйону «Чернігів-1» Ігор Буйновський.

29 січня 2015 року розпочалися бої за Вуглегірськ.^[9] Кілька днів надходила суперечлива інформація з різних джерел. Але в більшості випадків, Штаб АТО повідомляв, що місто контролюється українськими військами (або, принаймні, частина міста контролюється).^[10]^[11]^[12]^[13] 31 січня під вечір українські військові розпочали контратаку проти терористів у Вуглегірську^[14]. У бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом полягли вояки батальйону «Чернігів-1» Сергій Андрусенко, Олександр Бригинець, Андрій Лебедєв та Олег Соломаха. Прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції біля Вуглегірська, екіпаж танка «Малюсінького» вступив у нерівний бій з колоною терористів; поцілили в оглядове вікно водія танка. Загинув старший сержант Андрій Мельник, двом воякам екіпажу танку вдалося врятуватися, один з важкими пораненнями потрапив у лікарню, інший — у полон. Старший лейтенант 44-ї артилерійської бригади Василь Барановський з Миколою Качкалдою виїхали танком на вогневу позицію та вели бій з наступаючими терористами. В ході бою танк було підбито, він загорівся. 29 січня після прямого влучення в танк у Вуглегірську — на вулиці Некрасова — загинув екіпаж танка — вояки 30-ї бригади молодший сержант Олександр Шахрай (командир танка), старший солдат Микола Хоречко, навідник, й старший солдат Тарас Гарбарчук, механік-водій. Того ж дня поліг лейтенант батальйону «Київська Русь» Іван Ступак. 30 січня під Вуглегірськом на блокпосту, що розміщений в напрямі Єнакієвого, загинули сержанти батальйону «Чернігів-1» Колесник Віталій Павлович та Іван Томилко.

Увечері 31 січня українські військовики деблокували понад 70 силовиків, серед них — 39 бійців роти міліції спецпризначення «Світязь» та 34 військовослужбовця Збройних Сил України, втрат немає, два легких поранення^[15]. Того дня у бою на блокпосту міста Вуглегірськ загинули сержант батальйону «Чернігів-1» Сергій Харитонов та старший солдат Павло Старченко, смертельних поранень зазнав молодший сержант Євген Кравченко. Після двох тижнів безперервних обстрілів 4 лютого жителі Вуглегірська масово пішки покидають місто^[16].

Вночі з 18 на 19 листопада 2016 року поблизу міста відбулися бої, внаслідок яких загинули солдати незаконних збройних формувань із артилерійського дивізіону^[17].

Населення

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[18]:

Національність	Відсоток
українці	61,95%
росіяни	35,11%
білоруси	1,61%
татари	0,37%
молдовани	0,13%
інші/не вказали	0,83%

Мовний склад

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[19]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	6302	58.94%
українська	4288	40.10%
білоруська	53	0.50%
румунська	5	0.05%
циганська	4	0.04%
вірменська	3	0.03%
грецька	3	0.03%
болгарська	2	0.02%
інші/не вказали	33	0.29%
Усього	10693	100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 10693 особи, із них 40,10 % зазначили рідною мову українську, 58,94 % — російську, 0,50 % — білоруську, 0,04 % — циганську та молдовську, 0,03 % — вірменську та грецьку, 0,02 % — болгарську, 0,01 % — румунську^[20]. Національний склад: українців — 60 %, росіян — 35 %^[21].

Транспорт

Електротранспорт

Вуглегірський тролейбус (з 8 липня 1982 року):

1 Шахта «Вуглегірська» — Залізничний вокзал
2 Шахта «Вуглегірська» — селище Гагаріна — з грудня 2011 слідує так: Шахта «Вуглегірська» — селище Гагаріна — Залізничний вокзал — Шахта «Вуглегірська», без номера маршруту.

В Вуглегірську знаходилися чотири тролейбуси моделі ЮМЗ Т2 (два з Києва, передані в березні 2011 року в оренду — тролейбуси № 532, 536 і 2 тролейбуси з Донецька передані в безоплатне використання у квітні 2012 року — тролейбуси № 2023 і 2028).

У зв'язку з пошкодженням контактної мережі в результаті бойових дій з 12 серпня 2014 року не працюють. Пізніше контактна мережа була остаточно демонтована, а тролейбуси розграбовані.

З 1958 до 1980 року в місті працював трамвай.

Автобус

Міжміські перевезення забезпечуються транзитними автобусами, котрі їдуть по трасі Донецьк — Луганськ, що проходить через все місто. [1] [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]

Існує регулярне автобусне сполучення з містами Єнакієве (маршрут № 21), Дебальцеве (маршрут № 22) і Горлівка (маршрут № 85).

Залізничний транспорт

У місті розташована залізнична станція Вуглегірськ, яка зв'язує залізничні вузли Дебальцеве і Горлівка.

Автомобільний транспорт

Через місто проходить автошлях E50 М30.

Економіка

Промисловість міста була представлена видобутком вугілля (Шахта «Вуглегірська» ДХК «Орджонікідзевугілля» — найбільша в холдингу) і його збагаченням (ЦЗФ «Вуглегірська»). Нині не працюють та розграбовані.