У 1974 році Катрін перебралась до Франції, ставши співробітником Служби астрофізики,[13] Direction des Sciences de la Matière,[14]Commissariat à l'Energie Atomique[15] і продовжила подальшу кар'єру у Франції. . З 1985 по 1993 рік вона була головою Служби астрофізики. Згодом, будучи директором Direction des Sciences de la Matière з 1994 по 1999 рік, очолила близько 3000 вчених, інженерів і техніків, які діяли в рамках широкого спектру фундаментальних дослідницьких програм у фізиці, хімії, астрофізики та науках про Землю. З 1999 по 2007 рр. була генеральним директором Європейської південної обсерваторії ; При цьому Катрін була відповідальною за закінчення будівництва дуже великого телескопа (VLT)What does this stand for?[прояснити] та його інструменти для операцій, для укладання угод та першої частини будівництва великої міліметрової решітки Атакама (ALMA),What does this stand for?[прояснити] і вона розпочала дослідження для Європейського надзвичайно великого телескопа . До тепер Каттрін є Верховним комісаром з атомної енергії у Франції, радником французького уряду з питань науки та енергетики. Вона очолює комітет наукової програми французького космічного агентства, Національний центр просторових досліджень і Консультативний комітет Європейського співтовариства з атомної енергії — Fusion.
Доктор Цезарська відома своєю науковою діяльністю в кількох центральних областях сучасної астрофізики. Перша частина її кар'єри була приурочена високоенергетичній сфері. Це включало дослідження поширення та складу галактичних космічних променів, речовини та полів у дифузному міжзоряному середовищі, а також прискорення частинок при астрофізичних поштовхах, наприклад, у зв'язку з надновими.
Посля цього Катрін повернулась до інфрачервоної астрономії. Вона була основним дослідником камери на борту Інфрачервоної космічної обсерваторії Європейського космічного агентства, яка літала між 1995 і 1998 роками. Таким чином, вона очолювала центральну програму, яка вивчала інфрачервоне випромінювання від різноманітних галактичних і позагалактичних джерел і дала нові та захопливі результати стосовно утворення зірок та галактичної еволюції. Вони були консолідовані шляхом подальших спостережень з ESO VLT,What is this?[прояснити] супутники Шпіцер, а теперГершель.
Нагороди та відзнаки
Лауреат премії Комітету з космічних досліджень у 1998 році.[16]
