Каретний провулок Одеса
Каретний 2: прибутковий будинок Молчанової
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський
Колишні назви
Попова
Загальні відомості
Протяжність	340 м
Координати початку	46°28′48″ пн. ш. 30°43′28″ сх. д. / 46.480056° пн. ш. 30.724556° сх. д. / 46.480056; 30.724556
Координати	46°28′52″ пн. ш. 30°43′24″ сх. д. / 46.481000° пн. ш. 30.723333° сх. д. / 46.481000; 30.723333
Координати кінця	46°28′57″ пн. ш. 30°43′19″ сх. д. / 46.482583° пн. ш. 30.721972° сх. д. / 46.482583; 30.721972
Транспорт
Рух	двобічний
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Школа № 107, Академія зв'язку ім. Попова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460032
Мапа
Каретний провулок у Вікісховищі

Каре́тний прову́лок — вулиця в історичній частині міста Одеса, Приморський район.

Протяжність близько 340 м (два квартали), із південного сходу на північний захід від вулиці Кіри Муратової до провулка Топольського. Рух двосторонній, покриття проїзджої частини — асфальт.

Забудова переважно 2–4 поверхова рубежів XIX—XX століття.

Поштові індекси Укрпошти — 65020, 65023.

Сусідні вулиці

← Старопортофранківська, Дігтярна • Ковальська →

Виник на території південної німецької слободи.

Назву провулка дано через майстрів каретних справ, які жили тут в перші роки заснування Одеси. Відомий Іван Христинович Плейс, мав майстерню на цій вулиці. Але вже до рубежу XVIII—XIX століть таких майстрів тут практично не залишилося^[1].

У 1930-ті роки будинок № 27 на вулиці був реконструйований, йому надбудували третій і четвертий поверх, тут розмістився Інститут інженерів зв'язку, нині — Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку.

Розміщення на вулиці освітнього закладу такого профілю послужило підставою до перейменування провулка на честь російського вченого О. С. Попова, — провулок носив його ім'я від 1959 до 1995 року.

• 1 — Школа № 107 (на розі вулиці Л. Толстого).
• 2 — Прибутковий будинок Молчанової, 1914 р.

…

• 23 — Житловий комплекс «На Каретному».

Будинок № 8 — Прибутковий будинок П. Ткаченка.

Будинок № 1 — художник Геннадій Олександрович Ладиженський

Будинок № 14 — архітектор Микола Гружевський

Будинок № 15 — художник Олександр Миколайович Стіліануді, один із засновників Товариства південноросійських художників, його постійний секретар (меморіальна дошка)^[2].

• Одеса, Каретний провулок. Перелік будівель. photobuildings.com. Архів оригіналу за 2 травня 2021.
• Ю. Парамонов (11.03.2012). Каретный переулок. obodesse.at.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021.
• ОДЕССКИЕ УЛИЦЫ — старые и новые названия, описание. odportal.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021.
• Где идем? Каретный переулок [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)