PROFILPELAJAR.COM

село Жовте
	Траса M04 біля селаТраса M04 біля села
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Тер. громада	П'ятихатська міська громада
Код КАТОТТГ	UA12040210060068625
Облікова картка	Жовте
Основні дані
Засноване	до 1680
Населення	2 315
Поштовий індекс	52130
Телефонний код	+380 5651
Географічні дані
Географічні координати	48°30′14″ пн. ш. 33°32′24″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	148 м
Водойми	річка Жовта, Балка Жовта
Найближча залізнична станція	Зелена
Відстань до; залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Жовте, вул. Чкалова
Сільський голова	Шуляк Оксана Анатоліївна
Карта
	Жовте
	Жовте
Мапа
	Жовте у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жовте.

Жо́вте — село в Україні, у П'ятихатській міській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

Колишній центр Жовтянської сільської ради. Населення — 2 315 мешканців.

Географія

Село Жовте знаходиться на березі річки Жовта і декількох її приток, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Миролюбівка. На відстані 1 км розташоване селище Зелене. Річка в цьому місці частково пересихає, на неї зроблено кілька загат. Через село проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Зелена. У селі Балка Жовта впадає у річку Жовту.

Історія

19 квітня — 6 травня 1648 року неподалік від Жовтого відбулася битва козаків під проводом Богдана Хмельницького з авангардом польсько-шляхетського війська. За переказами штаб Богдана Хмельницького містився у Жовтому^[1], звідси послав він дозір до Кам'яного Затону, аби залучити на свій бік реєстрових козаків. Поповнивши свої загони реєстровцями, Хмельницький оточив польське військо і вщент розбив його.

У 1754—1759 й 1761—1764 входило до складу Новослобідського козацького полку. Пізніше увійшло до Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії та стало центром Жовтянської волості.

Станом на 1886 рік в селі налічувалось 762 двори, мешкало 2920 осіб, діяла православна церква, школа, 2 постоялих двори, 5 лавок, відбувалось 2 ярмарки на рік та базари по неділях^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5072 осіб (3015 чоловічої статі та 2057 — жіночої), з яких 3815 — православної віри^[3].

9 листопада 2014 року у селі було демонтовано пам'ятник Леніну.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2466 осіб, з яких 1086 чоловіків та 1380 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2305 осіб.^[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
українська	94,04%
російська	4,32%
інші	1,64%

Об'єкти соціальної сфери

Школа I—III ст.
Школа I—II ст.
Дитячий садочок.
Лікарня.
Клуб.
Будинок культури.

Мешканці

В селі народились:

Дука Степан Харитонович — селекціонер, лауреат Державної премії СРСР.
Колесник Володимир Артемович (1920—1986) — український живописець.
Микитась Василь Лазарович — український літературознавець, педагог.
Росін Андрій Васильович — голова Верхньодніпровської повітової управи (1917), член Всеросійських Установчих Зборів (1918).

Пам'ятки

У селі є пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому, встановлений у 1954 році, та пам'ятник спільній битві війська Хмельницького та кримського хана під Жовтими Водами 1648 року.

Примітки

↑ Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 28 лютого 2013.
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Офіційний сайт села Жовтого [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Погода в селі Жовте [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Жовте — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

Література

Бризгалова В.К., Махцевич П.О. Жо́вте // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.696-703