PROFILPELAJAR.COM

Додаткові характеристики
Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	2,35 : 1
Колір	кольоровий
Звук	моно

*Життя Мухомацу*
Життя Мухомацу;
яп. 無法松の一生
	Оригінальний японський постер до фільму
Жанр	драма
Режисер	Хіросі Інагакі
Продюсер	Томоюкі Танака
Сценаристи	Хіросі Інагакі; Мансаку Ітамі;
На основі	«Життя Мацу Неприрученого» Сюнсаку Івасіти
У головних ; ролях	Тосіро Міфуне ; Хідеко Такаміне ; Чішю Рю
Оператор	Кацуо Ямада
Композитор	Ікума Ден
Кінокомпанія	Toho
Тривалість	103 хв.
Мова	японська
Країна	Японія
Рік	1958
Дата виходу	22 квітня 1958 (Японія)
IMDb	ID 0051955
Рейтинг	IMDb:

Ця стаття про ремейк фільму 1943 року. Про фільм 1943 року див. Життя Мухомацу (фільм, 1943).

«Життя Мухомацу» (яп. 無法松の一生, мухомацу-но іссей, в радянському кінопрокаті демонструвався з січня 1960 року під назвою «Людина-рикша»^{[К 1]}), — японський широкоекранний фільм-драма 1958 року, поставлений режисером Хіросі Інагакі за романом Сюнсаку Івасіти «Життя Мацу Неприрученого» з Тосіро Міфуне в головній ролі. Стрічка є ремейком його ж однойменного фільму 1943 року.

Національна прем'єра фільму відбулася 22 квітня 1958 року в Токіо^[2]. Світова прем'єра відбулася в Італії у вересні 1958 року в рамках конкурсного показу на 19-му Венеційському кінофестивалі де він здобув «Золотого лева».

Сюжет

Жив у місті Куруме рикша на ім'я Мацугоро. Був він пустотливим, веселим, сміливим, нікому нічим не поступався, не пробачав ніяких образ. За грубість і пустощі його прозвали «неприрученим». Усі його побоювалися, але й поважали за справедливість і доброту.

Одного разу Мацугоро побачив, як хлопчаки стрибали з дерева і один з них не наважувався піти за товаришами. Мацу почав соромити його — чоловік має бути сміливим. Хлопчик стрибнув і забив ногу. Довелося Мацу доставити його додому. Так уперше він побачив матір Тосіро — красуню Рьоко, дружину лейтенанта Йосіока. Сильно застудившись, помер батько Тосіо, і Мацу став вірним і відданим другом хлопчика. Неначе підмінили рикшу — він став уважним, ніжним, грав з Тосіо, захищав його від забіяк, допомагав виховувати його. І все це робив він з любові до прекрасної Рьоко.

Йшли роки, виріс Тосіо, поїхав на навчання в університет, тепер йому більше не став потрібним його відданий друг Мацу, він навіть соромився його. Тужливо й самотньо було на душі у Мацу, його єдина радість в житті — Тосіо не був з ним. А у своєму кохання до Рьоко він не зізнався б навіть під страхом смерті, адже він безграмотний простолюдин, бідний рикша, а вона пані.

З горя запив Мацу, і одного разу морозним ранком його знайшли мертвим у снігу. Усі свої заощадження він заповідав Тосіо і Рьоко.

У ролях


• Тосіро Міфуне	…	Мацугоро
• Хідеко Такаміне	…	Рьоко Йосіока, вдова лейтенанта Котаро
• Хіросі Акутагава	…	лейтенант Котаро Йосіока
• Теко Іїда	…	Отора, хазяйка готелю
• Чішю Рю	…	арбітр Юко
• Каору Мацумото	…	юний Тосіо Йосіока
• Кендзі Касахара	…	Тосіо Йосіока
• Харуо Танака	…	Кумакіті (Кума)
• Дзюн Татара	…	працівник театру
• Нобуо Накамура	…	брат Йосіко
• Тіеко Накакіта	…	зовиця Есико
• Бокудзен Хідарі	…	хазяїн таверни
• Ітіро Арисіма	…	рознощик медикаментів
• Кокутен Кодо	…	Масаї Юдзі

Знімальна група

Автор сценарію — Хіросі Інагакі, Мансаку Ітамі за романом Сюнсаку Івасіти «Життя Мацу Неприрученого»
Режисер-постановник — Хіросі Інагакі
Продюсер — Томоюкі Танака
Оператор — Кацуо Ямада
Композитор — Ікума Ден
Монтаж — Йосітамі Куроїва
Художник-постановник — Хіроші Уеда

Нагороди та номінації

Нагороди та номінації фільму «Життя Мухомацу»^[3]
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1958	Венеційський міжнародний кінофестиваль	Золотий лев	Життя Мухомацу	Перемога

Про фільм

Режисер Хіросі Інагакі вже знімав у 1943 року «Життя Мухомацу» (заснований на цьому ж самому сценарії) із зіркою фільмів «дзідайгекі» Цумасабуро Бандо в головній ролі. Через п'ятнадцять років він вирішив зробити ремейк власної стрічки в кольорі і з розрахунку на популярність зірки нового покоління Тосіро Міфуне. Макс Тессьє в книзі «Образи японського кіно», пише, що до думки взятися за ремейк режисера підштовхнули купюри, зроблені занадто підозрілою цензурою того часу^[4].

Т. Міфуне, пов'язаний контрактом з «Тохо» не міг відмовитися від ролі, але ставився до цієї роботи з неприхованою неприязню, про що зізнався в одному зі своїх інтерв'ю:

«Цей фільм був повторенням раніше поставленої картини. Я не був задоволений. Пов'язаний контрактом із студією, я був вимушений виконувати свої зобов'язання. Я не люблю повторень, оскільки глядачі, які бачили оригінальну версію, дивляться потім і нову, яка, як правило, програє в порівнянні…»^[5]

На відміну від фільму 1943 року ця версія фільму стала багатослівнішою, розпливчастішою, застарілою, менш зворушливою і переконливою^[6]. І хоча фільм 1958 року вийшов набагато успішнішим, ніж його попередник, а отримавши «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю обійшов усі екрани світу (від США до СРСР), він так і залишився нелюбимим дитям Міфуне. Відомий російський кінознавець і критик Інна Генс у своїй книзі про актора Тосіро Міфуне пояснює його ставлення до цієї роботи:

«… У Міфуне гостро розвинене почуття самокритичності. Широка популярність не закрутила йому голову. Його природна скромність, яку не похитнули роки, виражається насамперед в недооцінці того, що ним зроблено.»^[7]

Французький кінокритик Жак Лурселль пише, що у версії фільму 1958 року «занадто манірна і занадто барвиста манера гри Тосіро Міфуне не дає фігурі Мацугоро [головного героя стрічки] розкритися так само добре, як у першій версії»^[6].

Коментарі

↑ У радянському прокаті фільм демонструвався з січня 1960 року, д/п Держкіно СРСР № 1255/59 (до 19 листопада 1964 року) — опубліковано: «Аннотированный каталог фильмов действующего фонда: Художественные фильмы», М.: «Искусство»-1963, С. 361. (рос.)

Примітки

↑ 無法松の一生 (Життя Мухомацу) на сайті jmdb.ne.jp
↑ Muhomatsu no issho (1958) [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.] on IMDb-Release Info (англ.)
↑ Нагороди та номінації фільму Життя Мухомацу на сайті IMDb (англ.)
↑ Max Tessier, Images du cinéma japonais, Veyrier, 1981
↑ «Cinema» (California), vol. 3. No. 6. p. 29.
↑ ^а ^б Лурселль, Жак. Muhomatsu no issho / История рикши // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 243—244. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
↑ Генс, Инна Юлиусовна. Тосиро Мифунэ / (Мастера зарубежного киноискусства) — М.: Искусство, 1974. — 166 С. (с. 61)(рос.)