Село Жабки знаходиться на берегах річки Лохвиця, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Бербениці, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Шмиглі.
За даними на 1859 рік Жабки були власницьким та козацьким селом, у селі було 434 двори, жіноче населення становило 1326 осіб, а чоловіче 1311 особи. У селі була одна православна церква. Село належало до 3-го стануЛохвицького повітуПолтавської губернії.[3]
Станом на 1867 рік населення Жабок становило 2637 осіб.[4]
Восени 1891 р. Лохвицьким повітовим земством на кошти, які заповідав статський радник Г. А. Залужний, відкрито Жабківську сільськогосподарську школу ІІ розряду. У 1904 р. перекваліфікована до І розряду.[5]
У січні 1900 року у Жабках відкрито безкоштовну бібліотеку читальню, яка на 1910 рік містила 562 книг. Завідувачем був Сергій Іванович Залужний.[6]
У 1903 році Іллінську церкву поставлено на мурований цоколь й прибудовано до неї дерев'яну дзвіницю.[2]
З 1928 по 2016 рік село називалося Луценки. Історичну назву відновлено 19 травня 2016 року Верховною Радою.[9]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лохвицької міської громади[10].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лохвицького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області[11].
Луценко Степан Кузьмич з 1926 р. — заступник Наркома земельних справ УРСР. Ім'ям С. К. Луценка між 1928 та 2016 роками було названо село, вулицю і провулок.