PROFILPELAJAR.COM

Еріх Мендельсон
Еріх Мендельсон
нім. Erich Mendelsohn
	Erich Mendelsohn
Народження	21 березня 1887[…] Ольштин, Німецька імперія
Смерть	15 вересня 1953[…] (66 років) або 16 вересня 1953 (66 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Країна; (підданство)	Велика Британія; Німеччина; США
Навчання	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхенський технічний університет, Вроцлавський університет і Берлінський технічний університет
Діяльність	архітектор, фотограф
Праця в містах	Потсдам, Штутгарт, Нюрнберг, Хемніц, Луккенвальде, Бреслау, Берлін, Ессен, Кенігсберг, Тільзіт, Глівіце, Дуйсбург, Кельн, Осло, Бексгілл-он-Сі, Бакінгемшир, Лондон, Ленінград, Єрусалим, Хайфа, Реховот, Ягур, Сан-Франциско, Сент-Луїс, Вашингтон, Балтимор, Сент-Пол, Гренд-Репідс, Клівленд, Юніверсіті Сіті
Архітектурний стиль	експресіонізм, функціоналізм
Найважливіші споруди	Вежа Ейнштейна і Універмаг Рудольфа Петерсдоффаd
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі)
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1943)
	Еріх Мендельсон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мендельсон.

Е́ріх Мендельсо́н (нім. Erich Mendelsohn, 21 березня 1887, Алленштейн, Східна Пруссія — 15 вересня 1953, Сан-Франциско, США) — німецький архітектор, експресіоніст (у 1920-х роках) і функціоналіст — у роботах пізнішого періоду.

Біографія

Народився в місті Алленштейн у сім'ї євреїв — емігрантів з Польщі. Навчався у Вищій технічній школі у Шарлоттенбурзі^[de], (Берлін) і Вищій технічній школі в Мюнхені (1907–1911) у Теодора Фішера. У 1911–1914 роках зблизився з групою В. Кандинського «Синій вершник». У 1919 разом з Людвігом Місом ван дер Рое, Вальтером Ґропіусом і Петером Беренсом організував «Листопадову групу», що об'єднала архітекторів-однодумців. Тоді ж відкриває свою майстерню в Берліні, яка незабаром стала одним з найвідоміших архітектурних бюро Німеччини. Перші ж роботи — знаменита вежа Ейнштейна у Потсдамі (1917–1921), універмаги Шоккена^[de] у Штутгарті (1926), Нюрнбергу і Хемніці (1926–1929) забезпечили архітектору суспільне визнання та увагу.

Незабаром Мендельсон побував у Нідерландах, і тут на нього справила враження творчість архітекторів-експресіоністів. Після повернення до Німеччини, він побудував будинок капелюшної фабрики в Луккенвальде (1921–1923), що нагадує ранні роботи данського архітектора Віллема Марінуса Дудока. Вивчення конструктивних особливостей матеріалів знайшло відображення в проєктах універмагів, побудованих Еріхом Мендельсоном в Бреслау, Штутгарті, Хемніці та Берліні у період 1927-1931-х.

У 1933 році він покинув нацистську Німеччину, деякий час проживав у Великій Британії (періоди 1933–1934 та 1939–1941 років) і в Палестині (1934–1939), а з 1941 року остаточно перебрався до США.

У перших своїх проєктах будівель, що принесли автору міжнародне визнання, Мендельсон перебував під явним впливом експресіоністського модернізму. До них насамперед належить вежа Ейнштейна, згодом приєднана до Астрофізичного інституту у Потсдамі (1920–1924) і будівля капелюшної фабрики в місті Луккенвальде, (на той час належало до землі Бранденбург, 1921–1923), а також універсальні магазини Шокена в Нюрнберзі (1926), Штутгарті (1926–1928) та інших містах й Колумбусхауз у Берліні (1929–1933).

Так само експресіоністський модернізм знайшов своє втілення і в проєктах Мендельсона, виконаних для Радянського Союзу. Такий, перш за все, новаторський проєкт комплексу споруд трикотажної фабрики «Красное знамя» в Ленінграді (1925), за яким було споруджено будинок силової підстанції цієї фабрики (решта проєкту згодом була змінена іншими архітекторами), а також нереалізований конкурсний проєкт Палацу Рад у Москві (1932).

Проєкти Мендельсона в Ерец-Ісраель, завдяки своїм внутрішнім дворикам, критим переходам, а також контрастному поєднанню бетону й місцевих порід каменю, добре відповідають умовам клімату й особливостям рельєфу та органічно вписуються в навколишнє середовище. До них належать: будинок і бібліотека Шокена (1936–1937); лікарня Хадасса^[en] на горі Скопус (1936–1938); Англо-Палестинський банк (1938–1939), тепер Банк леуммі ле-Ісраель, та інші (усі перелічені будівлі знаходяться в Єрусалимі). Також за проєктами Мендельсона було збудовано дві лікарні в Хайфі (1937–1939); будинок Хаїма Вейцмана (1936–1937); сельськогосподарський факультет Єврейського університету, лабораторія Вольфа, тепер у складі Науково-дослідницького інституту імені Хаїма Вейцмана в Реховоті (1939–1941); торговельна школа Тітц в кібуці Ягур (1937–1939). Перелічені проєкти склали важливу віху в становленні ізраїльської архітектури.

З американських проєктів Мендельсона вирізняються: лікарня імені Маймоніда у Сан-Франциско (1948), синагогальний центр в Сент-Луїсі (штат Міссурі, 1950), а також синагоги у Вашингтоні, Балтиморі (штат Меріленд) і Сент-Полі (штат Міннесота). У США Мендельсон також займався викладанням: у 1941–1945-х в Колумбійському, Єльському, Гарвардському та Мічиганському університетах, з 1947 року — в Каліфорнійському університеті.

Кращі архітектурні проєкти й будівлі

Німеччина

Колонія робітників для профспілки будівельників у Луккенвальде (1919–1920)
Садовий павільйон для сім'ї Геррманн, Луккенвальде (1920)
Заводський корпус капелюшної фабрики Геррманна, Луккенвальде (1919–1920)
Реконструкція адміністративної будівлі страхової компанії «Hausleben», Берлін (1920)

вежа Ейнштейна (обсерваторія на горі Телеграфенберг у Потсдамі, 1917 або 1920–1921
Подвійна вілла на майдані Каролінгерплац у Берліні (1921–1922)
Будівля капелюшної фабрики Штайнберга, Луккенвальде (1921–1923)

Будинок Моссе, Берлін (1921–1923)
Шовкова фабрика Вайхманна, Глівіце, Сілезія (1922)
Вілла лікаря Штенефельда, Берлін (1923–1924)
Будівля фабрики хутра «Ц.А Херпіх і сини», Берлін (1924–1929)
Універмаги Шоккена, Нюрнберг (1925–1926)
Реконструкція універмагу «Cohen & Epstein», Дуйсбург (1925–1927)
Котедж лікаря Беяха, Штайнштюккен (1926–1927)
Універмаг Шоккена у Штутгарті (1926–1928)
Виставковий павільйон видавництва дому Рудольфа Моссе на виставці «Pressa» у Кельні (1928)

Магазин Рудольфа Петерсдорффа, Бреслау (1927–1928)
Комплекс «Woga» і «Universum-Kino» в Берліні (1925–1931)
Єврейське кладовище, Кенігсберг, Східна Пруссія (1927–1929)
Універмаг Шоккена, Хемніц (1927–1930)

Власний будинок по вулиці Ам-Рупенхорн в Берліні (1928–1930)
Будівля профспілки німецьких металістів, Берлін-Кройцберг (1928–1930)
Колумбус-гауз^[de], Потсдамська площа, Берлін (1928–1932)
Єврейський молодіжний центр, Ессен (1930–1933)
Масонська Ложа трьох патріархів, Тільзіт (1925–1926)

Норвегія

Садовий магазин «Dobloug», Осло, Норвегія (1932), збудовано за проєктом Мендельсона

Велика Британія

«The De La Warr Pavilion», Бексгілл-он-Сі^[en], Сассекс, Англія (1934)
Дім Німмо, Бакінгемшир, Англія (1933–1935).
Дім Коена, Челсі, Лондон (1934–1936)
Будівля компанії «Гілбі» Кемден, Лондон (1935–1936)

Ізраїль

Вілла Вейцмана, студентське містечко у Зів (тепер Науково-дослідний інститут імені Вейцмана), Реховот поблизу Тель-Авіва (1935–1936)
У цей же період збудовано комплекс з трьох будівель Інституту Вейцмана
Вілла і бібліотека Зальмана Шоккена, Єрусалим (1934–1936)
Єврейський університет в Єрусалимі (1934–1940)
Шпиталь Університету Хадасси, Єрусалим (1934–1939)
Будівля Англо-палестинського банку, Єрусалим (1936–1939)
Будівля урядового шпиталю, Хайфа (1937–1938)

СРСР

Текстильна фабрика «Красное знамя», Ленінград (1925–1926). За проєктом Мендельсона збудовано лише силову підстанцію, тепер є пам'яткою архітектури місцевого значення. Решта комплексу споруд фабрики добудовувалась у 1926–1928 та 1934–1937 роках за зміненим проєктом^[8].
Конкурсний проєкт Палацу Рад (1932, не здійснено).

США

Синагога B'Nai Amoona, тепер Центр креативних мистецтв, Юніверсіті Сіті, Міссурі (1946–1950)
шпиталь Маймоніда, Сан-Франциско (1946–1950)
Парк синагоги, Клівленд, Огайо (1946–1953)
Дім Рассела, Сан-Франциско (1947–1951)
Синагога Emanu-El, Гренд-Репідс, Мічиган (1948–1954)
Синагога Mount Zion, Сент-Пол, Міннесота (1950–1954)