У дорослому футболі дебютував 1954 року виступами за команду клубу «Тігре», в якій провів три сезони, взявши участь у 82 матчах чемпіонату. Згодом два сезони провів у «Рівер Плейт», з яким 1957 року став чемпіоном Аргентини, після чого ще на рік повернувся до «Тігре».
1959 року прийняв пропозицію продовжити виступи у Європі, ставши гравцем французької «Ніцци».
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бордо», до складу якого приєднався 1964 року. Відіграв за команду з Бордо наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бордо», був основним гравцем правого флангу нападу. У складі «Бордо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 голу за гру першості.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Расінг» (Париж), за команду якого виступав протягом 1969—1970 років.
1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 5 матчів. У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1957 року в Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона.
Перебравшись до Франції і маючи французьке коріння, 1962 року змінив футбольне громадянство і провів того року свої перші дві гри за збірну Франції. Третю і останню свою гру за французьку національну команду провів 1966 року на тогорічному чемпіонаті світі, що проходв в Англії. На мундіалі вийшов на поле у другій грі групового етапу проти Уругваю і став автором єдиного голу європейців, який, утім, не дозволив їм уникнути поразки (остаточний рахунок гри 2:1 на користь уругвайців).
.svg){kind=small}
