PROFILPELAJAR.COM

Джуліо Чезаре Прокаччіні
Джуліо Чезаре Прокаччіні
італ. Giulio Cesare Procaccini
При народженні	італ. Giulio Cesare Procaccini
Народження	1574; Болонья
Смерть	14 листопада 1625
	Мілан
Національність	італієць
Країна	Папська держава
Жанр	портрет, релігійний живопис
Діяльність	художник, художник-гравер, скульптор, рисувальник
Напрямок	бароко, академізм, малі домішки реалізму
Роки творчості	1600-1625
Вплив	маньєризм і академізм болонської школи
Твори	портрет, релігійний живопис
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Museod, Національна галерея, Національні галереї Шотландіїd, Pinacoteca civica di Caravaggiod, Брера, Далласький музей мистецтв, Художній інститут Чикаго, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Словацька національна галерея, Національна галерея Ірландії, Вустерський музей мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв, Santa Maria al Paradiso Churchd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Princeton University Art Museumd, Музей Ґренобляd, Національна галерея, Ferens Art Galleryd, Мистецька галерея Йоркаd, Галерея мистецтв Вокера, Музей Бойманса - ван Бенінгена, Museo Lechid і Musei di Strada Nuovad
	Джуліо Чезаре Прокаччіні у Вікісховищі

Джуліо Чезаре Прокаччіні (італ. Giulio Cesare Procaccini 1574, Болонья — 14 листопада, 1625, Мілан) — італійський художник пізнього ломбардського маньєризму й раннього ломбардського бароко.

Життєпис

Народився у місті Болонья. Батько, Ерколе Прокаччіні старший (1520 – 1595) — італійський художник доби маньєризму. В родині було три сини, кожний з яких матиме відношення до мистецтва.

1590 року батько перебрався на працю у Мілан, де його залучили до декорування катедрального собору. Переїзд вібувся за сприяння одного мецената, що мешкав у Мілані. Джуліо Чезаре починав як скульптор. Він мав тверду руку і створював непогані малюнки, що свідчили про близьке знайомство із віртуозними малюнками представників маньєризму.

Приблизно 1600 року Джуліо Чезаре звернувся до живопису олійними фарбами, куди переніс малюнкок митця, вихованого на скульптурі. Звідси композиції, що надзвичайно наближали персонажів до першого плану, як то було у рельєфах. Відчутними залишались і маньєристична виучка з її дивацькими позами, перекрученістю фігур, риси академізму болонської школи з її пошуками ідеальних персонажів. Помітна наближеність до переднього плану сприяла нехтуванням дрібними деталями та рисами своєрідного монументалізму, що зберігався навіть у маленьких за розмірами картинах.

Перелік вибраних творів

«Містичні заручини з католицькою церквою св. Катерини», варіант, Ермітаж.
«Видіння св. Себастьяну натовпу янголів», до 1612 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
«Каїн убиає Авеля »
«Таємна вечеря»
«Христос перед натовпом»
«Венера і три амурчики », бл. 1620 р.. приватна збірка
«Благовіщення », бл. 1620 р., Лувр, Париж.
«Відвідини Діви Марії Єлизавети »
«Апостол Матвій »
«Святе видіння дитини Джованні Тіроне »
«Втеча св. Родини у Єгипет »
« Христос у Гетсиманському саду» (або «Моління про чашу»)
«Побиття Христа біля колони »
«Христос перед натовпом »
«Кардинал Федеріко Борромео»
«Автопортрет»
«Алегорія Миру намагається утримати бога війни Марса »

Галерея дозволених творів

Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Мадонна з немовлям і янголами», Ермітаж, Санкт-Петербург
Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Христос у Гетсиманському саду»
Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Іван Хреститель»
Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Кардинал Федеріко Борромео».

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джуліо Чезаре Прокаччіні

Джерела

Гос. Эрмитаж, каталог №1 «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
Wittkower, Rudolf (1993). "Art and Architecture Italy, 1600-1750". Pelican History of Art. 1980. Penguin Books Ltd. pp. 98–102.