У судовому процесі 2024 року суд Гонконгу засудив Джошуа Вонга до 4 років і 8 місяців позбавлення волі за підривну діяльність, наразі він перебуває у в'язниці.[6]
Біографія
Народився 13 жовтня 1996 року в родині протестантів. Його батько, Роджер Вонг — працівник мультинаціональної корпорації, а мати Грейс Вонг — домогосподарка. З дитинства страждав на дислексію, проте з роками подолав ваду, розвинувши комунікативні навички. Зацікавленість у соціальних проблемах з’явилася в Джошуа змалечку, коли батько водив його спілкуватися з бідними та дивитися на злидні Гонконгу.[7]
Середню освіту здобув у Об’єднаному християнському Коледжі Східного Коулуну, де відвідував церковні клуби для розвитку різноманітних соціально-корисних вмінь.
Протести проти високошвидкісної залізниці
Джошуа Вонг брав активну участь у суспільному житті Гонконгу ще в молодому віці. Протести проти високошвидкісної залізниці 2010 року були першими політичними протестами в яких він взяв участь.[8]
Заснування Scholarism
29 травня 2011 року Вонг і однокласник Іван Лам заснували групу студентських активістів Scholarism.[9] Група почала з простих протестів проти нещодавно оголошеного закону морального і національного виховання[en][10] шляхом розповсюдження листівок.[11] З часом група зросла як у розмірі, так і у впливі, і в 2012 році їм вдалося організувати політичний мітинг який відвідали понад 100 000 людей.[12] Тоді Вонг привернув широку увагу медіа до себе як очільника протестів та керівника Scholarism.[13]
У жовтні 2012 року, після того, як з'явилося повідомлення про зіткнення порома на Острові Ламма, позиція Вонга була піддана критиці через його повідомлення у Facebook, де він висловив бажання протестувати проти виконавчого голови Ленга у цій ситуації, натомість критики Вонга вважали, що, захопившись протестом, він забув про важливість пошуково-рятувальних зусиль[14][15]. Дізнавшись про кількість жертв і серйозність інциденту, Вонг зняв свою заяву і вибачився, сказавши, що він не мав би робити такий коментар до повного розуміння обставин інциденту.[16]
Парасолькова революція
27 вересня 2014 року Вонг був серед 78 осіб, заарештованих поліцією під час масивних демократичних протестів[17] — після того, як сотні студентів штурмували державну штаб-квартиру HKSAR, виступивши за свої політичні права та проти рішення Пекіну щодо виборчої системи Гонконгу[en][18][19]. Однак, на відміну від більшості заарештованих, які були звільнені незабаром після цього, Вонг залишався під вартою протягом приблизно двох діб і був звільнений в неділю ввечері[20].
Заснування Demosistō
У квітні 2016 року Вонг заснував нову політичну партію Demosistō з іншими лідерами Революції парасольок: Агнес Чоу, Оскаром Лаєм та Натаном Ло. Як генеральний секретар партії, Вонг планував взяти участь на виборах до Законодавчої ради 2016 року. Проте, оскільки Вонг мав тільки 19 років і не досягав вікового цензу, він подав конституційну скаргу про перегляд відповідності законодавства про вибори правам людини, вимагаючи зменшити ценз з 21 до 18 років. [21]
Ув’язнення 2017 року
Джошуа Вонг у 2020 році
17 серпня 2017 року Джошуа Вонг разом з іншими відомими демократичними лідерами Натаном Ло та Алексом Чоу був ув’язнений за рішенням апеляційного суду. Він має утримуватися у дитячій колонії протягом 6 місяців, з позбавленням права займатися публічною службою та балотуватися на виборні посади протягом 5 років.[22]
Депортація з Таїланду
5 жовтня 2016 року Джошуа Вонг був затриманий в аеропорті Бангкоку. Його запросили виступити на одному зі студентських опозиційних заходів, організованого тайським активістом Нетівітом Чотіфатфеїсалом. Сам Нетівіт наголосив, що уряд Таїланду отримав відповідні вказівки з Пекіну. Пізніше тайська міграційна служба підтвердила, що запит про затримання Вонга та внесення його до «чорного списку» надійшов з КНР. [23][24][25].
Після 12 годин ув’язнення Вонг був депортований до Гонконгу. Повернувшись додому, він розповів, що влада Таїланду діяла з грубим порушенням закону. Інцидент викликав обурення як серед гонконзьких активістів і правозахисників, так і серед тайських опозиціонерів. У результаті Вонг провів лекцію для тайських студентів через інтернет-мережу.[26]
Арешт відповідно до Закону про національну безпеку
6 січня 2021 року Вонг був серед 53 членів продемократичного табору які були заарештовані відповідно до Закону про національну безпеку, зокрема його положення щодо «ймовірної підривної діяльності». Групу звинуватили в організації та участі в праймеріз у липні 2020 року. Під час затримання Вонга в його домі провели обшук. 28 лютого 2021 року Вонгу та 46 з 53 заарештованих активістів пред’явили офіційні звинувачення в підривній діяльності.[27]
У 2024 році після судового розгляду Вонга офіційно засудили до в'язниці за підривну діяльність. Суд засудив його до 4 років і 8 місяців позбавлення волі.[28]
Ставлення до України
Джошуа Вонг відомий своєю підтримкою України після Революції гідності. Коментуючи зв'язок Революції гідності та Революції парасольок, він відзначив:
"Українська революція дійсно надихнула Гонконг. Проте, на мою думку, у Гонконзі склалася трохи інакша ситуація, адже ми змогли завершити її за принципами миру та ненасилля, у той час, коли в Україні у 2013-2014 роках відбулася справжня революція — далеко не громадський рух, який був у нас… Я думаю, нема різниці чи це Гонконг, чи країна у серці Європи, — по суті, всі ми зіштовхуємося з паростками кривавого комуністичного, тоталітарного режиму. Сьогодні дійсність дозволяє нам ділитися досвідом, щоб разом піклуватися про долю демократії, допомагати один одному і врешті-решт знаходити найкращу стратегію боротьби за спільне майбуття. Я впевнений: скоро це буде надважливою задачею!".[29].
Виступає за звільнення політв'язнів у Росії, в тому числі українського режисера Олега Сенцова.[30]
Критика
Вонг розглядається деякими коментаторами як «енергійний герой антинаціонального утворення»[10] та «Символ непокори проти комуністичного уряду»[31], в той час як офіційні ЗМІ засуджують його як «опозиційного протиурядового зрадника»[32] та «екстреміста»[19]. Вонг виступає за збільшення громадянського впливу в головних виборах голови Гонконгу[en].[8]
↑Wong, Joshua (March–April 2015). Scholarism on the March. New Left Review. London, England. 92. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
↑Wong, Joshua (March–April 2015). Scholarism on the March. New Left Review. London, England. 92. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
.svg){kind=small}
.png)
