Юліан Ґуляк
Ґуляк Юліан
Загальна інформація
Народження	15 січня 1915(1915-01-15) с. Жизномир, нині Чортківського району, Тернопільська область,  Україна
Смерть	19 липня 1944(1944-07-19) (29 років) с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівський район, Львівська область)
Громадянство	Українська держава (1941)
Псевдо	«Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА
Командування
провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944)

Юліан Костянтинович Ґуляк (або Гуляк, псевдо: «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам», 15 січня 1915, с. Жизномир, нині Чортківського району — 19 липня 1944, с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівського району, Львівська область) — провідник юнацтва ОУН Бучацького повіту (з 1937^[1]), провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944).

Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир (нині Бучацького району, Тернопільська область, Україна) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (1910 р.н.), Володимира (1912 р.н.) і Юліана. Матір вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сім'ї народилося ще троє дітей: Ольга (1924 р.н.), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.

Вступив до ОУН^[2] під час свого навчався у гімназії.^[3][a] Потім закінчив учительську семінарію у Заліщиках,^[4] працював учителем.^[2] Був активістом національного відродження с. Жизномир — членом Управи товариств «Просвіта», «Луг».

Під час польської окупації став бучацьким повітовим провідником юнацтва, потім ОУН, згодом провідником ОУН Чортківської округи. На цьому посту заарештований і утримувався в польській тюрмі до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.

З вересня 1939 до осені 1940 р. продовжував очолювати ОУН Чортківської округи. З 1940 по 1941 р. — провідник ОУН Тернопільської області.

Під час німецько-гітлерівської окупації (1941—1944 рр.) керував організаційною референтурою Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель. Займався також справою організації підпільної радіостанції «Афродіта». З наближенням фронту Юліан Гуляк з друзями заквартирував у с. Стріличі Старі Бібрецького повіту на Львівщині.

19 липня 1944 р. німецькі карателі обступили Стріличі Старі й почали облаву. Відстрілюючись, «Токар» і його друг «Моряк» — Ярослав Скасків (1922—1944 рр.), обласний провідник ОУН Львівщини, загинули.

19 вересня 1996 року тлінні останки Юліана Гуляка були перепоховані на цвинтарі в рідному селі Жизномир.

Дружина — Теодозія з Підгайних, була його помічницею, застрелилась під час облави мдбістів, щоб не потрапити до лап карателів.^[5] Мали сина Юрія (за даними Н. Мизака, його звали Аркадій^[6]), який помер у 1944 чи 1945 році, похований у селі Бишки.^[7]

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

• Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5.
• Савак Б. Гуляк Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 433. — ISBN 966-528-197-6.
• Синенька О. За рідний край, за нарід свій [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 1920, 23, 19, 83—85. — ISBN 966-528-174-7.

• Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Перша зв'язкова [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.