Гринюк Леонтій Назарович
Народження	26 січня 1950(1950-01-26) (74 роки) Матейків, Барський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1973) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982)
Діяльність	художник
Вчитель	Галицький Богдан Іванович, Коропчак Степан Григорович і Соболєв Андрій Миколайович
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Лео́нтій Наза́рович Гриню́к (нар. 26 січня 1950, Матейків) — український художник декоративного скла і живописець; член Вінницької організації Спілки художників України з 1985 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1999 року^[1].

Народився 26 січня 1950 року в селі Матейкові (нині Жмеринський район Вінницької області, Україна). 1973 року закінчив Одеське художнє училище за програмою «Художнє оформлення» (педагоги Л. Н. Любарська, А. Г. Черняєв)^[2]; 1982 року закінчив відділення художнього скла Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (педагоги Святослав Мартинюк, Андрій Соболев, Степан Коропчак, Богдан Галицький. Дипломна робота — декоративна композиція «Сорочинський ярмарок» (керівник Володимир Рижанков, оцінка — добре)^[3].

Протягом 1982—1997 років працював на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті. У 1997—2014 роках очолював Вінницьку обласну організацію Національної спілки художників України^[4]. Мешкає у Вінниці в будинку на вулиці Пирогова, № 3а, квартира № 70^[5].

Працює у галузях станкового живопису, художнього скла, монументального вітражу. Серед робіт:

• декоративні набори «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Чортівня» (обидва — 1982), «Сорочинський ярмарок» (1983), «Ніч перед Різдвом» (1984), «Літо» (1986), «Мамаї» (1987);
• розписи на склі «Неофіти» (1989), «Ярмарок» (1991);
• набір штофів «Козак-бандурист» (1987);
• вітражі «Стара медицина» (1983), серія «Старе місто» (залізничний вокзал міста Кам'янця-Подільського, 1992), у Летичівському костелі Діви Марії (1996);
• живопис «Козак-бандурист» (1993), «Фольклорний мотив» (1995), «Скелі» (1997), «Ярмарок» (2000), «На Покрову» (2001); диптих «Танець» (2002).

Учасник обласних, республіканських, міжнародних виставок з 1982 року. Персональні виставки відбулися у Вінниці у 1991, 1994, 1995, 2000, 2005, 2006 роках; Львові і Тернополі у 1992 році.

Учасник живописних пленерів у Польщі, Кам'янці-Подільському, Немирові, Хмільнику, Вінниці; селах Грушівці, Селище, Степашках, Очакові; Криму, Пущі-Водиці^[2].

Твори зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та Національному музеї народної архітектури та побуту України у Києві, Вінницькому, Хмельницькому, Тернопільському художніх музеях, галереї санаторію «Авангард» міста Немирова та приватних колекціях^[2].

Автор статей в Енциклопедії сучасної України^[6].

• Т. Г. Журунова. Гринюк Леонтій Назарович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.;
• Гринюк Леонтій Назарович // Художники Вінниччини: До 40-ліття Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. 1976—2016. Вінниця. 2015. ISBN 978-617-583-148-9.