Схема Головного ботанічного саду А — головний вхід В — вхід від готелю «Останкіно» С — вхід з боку вул. Комарова Д — вхід з боку ст. метро «Владикіно»
1 — дендрарій 2 — заповідна діброва 3 — розарій 4 — тінистий сад 5 — сад надбережних рослин 6 — сад безперервного квітування 7 — експозиція рослин природної флори 8 — японський сад 9 — експозиція культурних рослин 10 — ділянки природного лісу 11 — лабораторний корпус 12 — фондова оранжерея 13 — нова оранжерея
Головний ботанічний сад імені Миколи Ци́цина РАН (рос.Гла́вный ботани́ческий сад и́мени Н. В. Ци́цина РАН) — ботанічний сад у Москві, один з найбільших ботанічних садів Європи[2], має багату колекцію рослин. Тут представлено різноманітний рослинний світ практично всіх континентів і кліматичних зон земної кулі. Засновано ботсад 14 квітня1945 року, першим директором був М. В. Цицин. Жива колекція нараховує 8 220 видів і 8 110 форм і сортів рослин — всього 16 330 таксонів. На основі колекції, з використанням сучасних прийомів ландшафтної архітектури, створені ботанічні експозиції рослин: природної флори Росії та колишнього СРСР, дендрарій, експозиція тропічних і субтропічних рослин, квітково-декоративних та культурних рослин.
Датою заснування Головного ботанічного саду вважається 14 квітня1945 року. Він розташований на місці унікальних лісових природних масивів Москви. Завдяки науковій діяльності працівників саду збереглися фрагменти Ерденьєвського гаю в складі Останкінської діброви та Леоновський ліс. Ці території вперше згадуються в хроніках 1584[3]. Землі належали князям Черкаським. Потім ці землі перейшли у володіння Шереметьєвих, які отримали «сільце Осташково» з садибою, як придане Варвари Черкаської. Вона вийшла заміж за Петра Шереметьєва. Граф Микола Шереметьєв, власник «Останкіно», перетворив найближчу до маєтку частину гаю в Англійський парк. Для цього був найнятий садівник-англієць, який прагнув досягти природності в пейзажі. На території парку були викопані 5 ставків, які живилися водою річки Кам'янки, однієї з приток Яузи. Основними деревними породами парку були дуб, липа і клен. А з чагарників переважали ліщина, жимолость і калина[3].
Задовго до офіційної дати заснування була розроблена програма створення ботанічного саду. Свідченням цього є ескізні проекти 1940 і 1945 років, розроблені архітектором І. М. Петровим. Ця програма існувала в рамках загального Містобудівного плану розвитку Москви. Згідно з першим проектом 1940 року північна межа саду повинна була проходити по Кільцевій залізниці, а з півдня — по сучасній вулиці Академіка Корольова. Захоплюючи при цьому територію всього Марфинського комплексу на заході. А на сході простягаючись до проспекту Миру. За проектом 1945 року сад обмежувався Ботанічною вулицею на заході, а на сході — вулицею Сільськогосподарською. При цьому північна і південна межі залишалися незмінні.
Рішеннями Московської ради і постановами Президії Академії наук СРСР, в період з 1945 по 1969 роки, Головному ботанічному саду були передані землі, на яких зараз розміщені основні ландшафтні та ботанічні експозиції. У 1998 році сад отримав в безтермінове користування 331,49 га землі.
Структура
Всього в Головному ботанічному саду нараховується 13 наукових відділів та лабораторій, одна філія, а також одна група[4].
Структурні наукові підрозділи
Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН в 2011 р.
Група хемосистематики та еволюційної біохімії рослин.
Ботанічний сад також має науково-технічні, науково-допоміжні та виробничі структурні підрозділи.
Колекційні фонди
Експозиція рослин природної флори
На 30 га площі створено шість ботаніко-географічних експозицій: «Європейська частина Росії», «Кавказ», «Середня Азія», «Сибір», «Далекий Схід» і «Корисні рослини природної флори».
Дендрарій
Експозиції та колекції квітково-декоративних рослин
Експозиції культурних рослин та їх диких родичів
Вересовий сад
Японський сад
Фондова оранжерея
Фондова оранжерея ГБС РАН традиційно є донором рослин для колекцій тропічних рослин інших ботанічних садівРосії та країн колишнього Радянського Союзу. Основу цієї колекції отримали в 1947 році з оранжереї Санссусі (Потсдам, Німеччина). Колекція представників родиниОрхідних або зозулинцевих складалася з 107 гібридів Paphiopedilum, 120 гібридів Cattleya і 140 видів орхідних інших родів, 91 з яких зберігся в колекції до сьогодні. Протягом останніх років колекція зазнала значних змін, її розширили та доповнили. Тепер колекція нараховує 1120 видів, підвидів і форм орхідних з 222 родів, а також 300 гібридів[5].
Галерея
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина Російської академії наук (Москва)
Головний корпус ГБС ім. М.Цицина
Вхідна брама ботсаду
Теплиця ботсаду
Куточок ботсаду
Весняний ботсад
Газон ботсаду
Вхід до ботсаду
Примітки
↑Постановление Правительства Москвы № 89 от 09.02.1999
↑ Демидов, А. С., Коломейцева, Г. Л. (2007) Ретроспективний аналіз колекції орхідних фондової оранжереї ГБС РАН. Вісник ТвДУ. Серія: Біологія та екологія (3). Стор. 129—134. ISSN 1995-0160
Література
Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина — музей живої природи / А. С. Демидов, З. Е. Кузьмін, В. Г. Шатко. Наукава рада РАН з вивчення і охорони культурної та природної спадщини . — М.: ГЕОС, 2007. — 64 с. — (Природна і культурна спадщина Москви).
