Генріх Антон Австрійський
нім. Heinrich Anton von Österreich
Генріх Антон у 1891 році
Ім'я при народженні	Генріх Антон Марія Райнер Карл Грегор
Народився	9 травня 1828(1828-05-09) Мілан, Австрійська імперія
Помер	30 листопада 1891(1891-11-30) (63 роки) Відень, Австро-Угорщина ·пневмонія
Поховання	Больцано
Країна	Австрійська імперія
Місце проживання	Больцано (від 1872 року)
Діяльність	офіцер, політик
Титул	ерцгерцог Австрійський граф фон Вайдек (1868—1871)
Посада	член Палати панів Імперської Ради[d] і член Палати панів Імперської Ради[d]
Військове звання	фельдмаршал-лейтенант
Конфесія	католицтво
Рід	Габсбурги-Лотаринзькі
Батько	Райнер Йозеф Австрійський
Мати	Єлизавета Савойська
Брати, сестри	Адельгейда Габсбург, Леопольд Австрійський, Сигізмунд Австрійський, Ернст Австрійський[d], Райнер Фердинанд Австрійський, Максиміліан Карлd і Archduchess Marie Karoline of Austriad
У шлюбі з	Леопольдіна Гоффман
Діти	Марія Райньєра
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ерцгерцог Генріх Антон Марія Райнер Карл Грегор Австрійський (нім. Heinrich Anton Maria Rainer Karl Gregor von Österreich), ( 9 травня 1828 — 30 листопада 1891) — ерцгерцог Австрійський з династії Габсбургів, син віце-короля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та принцеси Савойської-Кариньяно Єлизавети. Фельдмаршал-лейтенант австрійської армії (1863). Учасник австро-італійської війни (1866), відзначився у битві при Кустоці.

Був виключений з династії Габсбургів та позбавлений титулу через морганатичний шлюб з актрисою Леопольдіною Гоффман у 1868 році. Після цього носив титул граф фон Вайдек та мешкав із дружиною у скрутних умовах в Південному Тиролі. Проте вже у 1872 році був відновлений у всіх правах, а шлюб — визнаний імператором. Решту життя провів у Больцано.

Народився 9 травня 1828 року у Мілані. Був сьомою дитиною та п'ятим сином в родині віце-короля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та його дружини Єлизавети Савойської. Мав старших сестер Марію Кароліну й Адельгейду та братів Леопольда Людвіга, Ернста Карла, Сигізмунда Леопольда та Райнера Фердинанда. Молодший брат Максиміліан Карл прожив лише дев'ять років.

Основною резиденцією родини був королівський палац у Мілані. Літній час проводили на віллі у Монці, де батько віддавався своїй пристрасті до ботаніки. Навколо вілли був розбитий один із найбільших в Європі парків з сільськогосподарчими угіддями,^[1] розарієм, оранжереєю^[2] та фазанарієм.^[3] У 1840 році була відкрита залізниця, яка з'єднувала Мілан із резиденцією у Монці.^[4] Також мали замок Хернштайн неподалік Відня.^[5]

Генріх зробив військову кар'єру. Кілька років був полковником 3-го піхотного полку, названого на честь ерцгерцога Карла, згодом — командиром 14-го піхотного полку. У 1859 році став генерал-майором і командиром бригади. У 1862 році — генерал-лейтенантом та командиром 62-го піхотного полку. Наступного року отримав чин фельдмаршала-лейтенанта. У 1864-му прийняв командування дивізією у Граці. Брав участь у австро-італійській війні, відзначився у битві при Кустоці. Після бойових дій повернувся до Грацу, проте через зв'язок з актрисою був переведений до Брно, де йому було доручене командування 4-ю дивізією. Втім, згодом Генріх узяв шлюб з цією жінкою.

У віці 39 років ерцгерцог побрався з 25-річною актрисою Леопольдіною Гоффман проти волі імператора Франца Йозефа. Весілля пройшло 4 лютого 1868 у Больцано, куди Генріх запросив приїхати наречену. На даний морганатичний шлюб послідувала негативна реакція віденського двору. Ерцгерцог був позбавлений титулу та звання шефа 62-го піхотного полку. Апанаж у розмірі 40 000 форинтів був скасований. Також йому та дружині було заборонено знаходитися на теренах імперії.

Пара придбала невеликий селянський маєток на березі річки Еч в Південному Тиролі, де мешкала досить економно, заробляючи на обробці землі. Леопольдіна писала у своєму листі, датованому 1871 роком, що мала більше грошей, коли співала в театрі. Генріх в цей час йменувався граф фон Вайдек. Втім, вже у 1872 році йому повернули титул ерцгерцога^[6] та прийняли назад до сім'ї Габубсургів.

Незабаром він відновив своє військове звання і у 1875 році був призначений шефом 51-го піхотного полку. Також йому знову почали виплачувати відповідне утримання. Пара оселилася в Больцано, де вела усамітнене життя у своєму палаці. У них народилася єдина донька:

• Марія Райньєра (1872—1936) — дружина графа Енріке Лукезі-Паллі, онука принцеси Марії Кароліни Бурбон-Сицилійської, мали єдину доньку.

Леопольдіна спочатку була удостоєна дворянства, а у 1878 році — стала баронесою фон Вайдек.

21 листопада 1891 року подружжя в один зі своїх рідких візитів до Відня відвідало весілля принцеси Луїзи Тосканської із спадкоємцем саксонського престолу Фрідріхом Августом. Наступного дня Леопольдіна злягла з грипом, невдовзі захворів і Генріх. Хвороба в обох перейшла у пневмонію. 29 листопада померла баронеса, наступного дня не стало й ерцгерцога. Генріх був похований 9 грудня в родинному склепі в Больцано. Його брат Сигізмунд застудився, будучи присутнім на похороні, і пішов з життя 15 грудня.

• Орден Золотого руна (Австрійська імперія) (1852);
• Орден Людвіга (Велике герцогство Гессен).

Франц I

Марія Терезія

Карл III

Марія Амалія Саксонська

Віктор Амадей II Савойський-Кариньян

Жозефіна Лотаринзька

Карл Саксонський

Франциска Корвін-Красінська

Леопольд II

Марія Луїза Іспанська

Карл Еммануїл Савойський

Марія Крістіна Саксонська

Райнер Йозеф Австрійський

Єлизавета Савойська

Генріх Антон

• Sigmund Hahn: Reichsraths-Almanach für die Session, Satow, 1867, стор. 50.
• Brigitte Hamann: Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon. Piper, München-Zürich 1988. ISBN 3-492-03163-3.

• Династія Габсбургів [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Генріха Антона Австрійського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)