|ширина=

Генрі Франкфорт
нід. Henri Frankfort
Народився	24 лютого 1897(1897-02-24)[1][2][…]  Амстердам, Нідерланди[4]
Помер	16 липня 1954(1954-07-16)[4][2][…] (57 років)  Лондон, Велика Британія[4][5]
Країна	Нідерланди
Діяльність	єгиптолог, близькосхідний археолог, викладач університету, мандрівник-дослідник, мистецтвознавець
Галузь	єгиптологія і археологія
Заклад	Лондонський університет Чиказький університет Амстердамський університет[5]
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Нідерландська королівська академія наук (1950) Нідерландська королівська академія наук Американське філософське товариство
У шлюбі з	Henriette Groenewegen-Frankfortd Enriqueta Harrisd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1951)
Генрі Франкфорт у Вікісховищі

Генрі Франкфорт (справжнє прізвище — Френкфоот, англ. Henri Frankfort); 24 лютого 1897(18970224), Амстердам — 16 липня 1954, Лондон) — Нідерландський, північноамериканський та англійський археолог, єгиптолог і орієнталіст, дослідник мистецтва давнини.

Народився в Амстердамі. Освіту здобув в Амстердамському університеті. У 1924 році переїхав до Лондона, де працював під керівництвом сера Фліндерса Пітрі в Університетському коледжі .

У 1927 році отримав ступінь доктора філософії Лейденського університету.

У 1925–1929 рр. — керівник англійської археологічної експедиції Товариства дослідження Єгипту, що проводила розкопки в Єгипті в Абідосі, Ель-Амарні, Арманті.

В 1929–1937 рр. керував роботами Східного інституту (Oriental Institute) університету Чикаго на території Іраку в долині річки Діяли в Ешнунна (тепер Телль-Асмар) і в Тутубі (тепер Телль-Хафадже).

З 1932 року Генрі Франкфорт — професор археології Сходу в Чикагському університеті, а також професор історії та археології Близького Сходу Амстердамського університету. У 1933 році виявив так званий скарб Телль-Асмар .

1949 року він працював директором Інституту Варбурга (Warburg Institute) у Лондоні — науково-дослідної установи, пов'язаної з Лондонським університетом.

Велике значення мають дослідження Генрі Франкфорту з порівняльного вивчення давньоєгипетської та месопотамської культур.

Написав 15 книг і монографій та близько 73 статей у журналах, що стосуються питань антропології, археології та культури стародавнього Єгипту та Месопотамії, особливо релігії Стародавнього Близького Сходу.

• The Mural Painting of el-Amarna (1929)
• The Cenotaph of Seti I на Abydos (тоді з A. de Buck and B. Gunn, 1933)
• The City of Akhenaten volume II (разом з Д. Пендлбері, 1933)
• Cylinder Seals: A Documentary Essay on Ihe Art and Religion of Ancient Near East (1939)
• The Intellectual Adventure of Ancient Man (1946) (Later called 'Before Philosophy').
• Ancient Egyptian Religion: an Interpretation (1948)
• Kingship and the Gods (1948)
• The Birth of civilization in Near East, (1951)
• Art і Architecture of Ancient Orient (1954)
• Г. Франкфорт, Г. А. Франкфорт, Дж. Вілсон, Т. Якобсен. Напередодні філософії. Москва, «Наука», 1984 ; 2-ге вид. , Москва, «Амфора», 2016 (під назвою «Духовні пошуки давньої людини»)

• Франкфорт Генри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Henri Frankfort. https://global.britannica.com/ (англ.). Британская энциклопедия. Процитовано 26 лютого 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)