Генеральна конференція мір і ваг

Генеральна конференція мір і ваг
Дата створення / заснування 21 вересня 1889 Редагувати інформацію у Вікіданих
Коротка назва CGPM[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і CGPM[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрисдикція увесь світd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартири Великий Парижd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(фр.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Генеральна конференція мір і ваг (фр. Conférence générale des poids et mesures) — одна з трьох організацій, заснованих для підтримки міжнародної системи фізичних одиниць, як визначено метричною конвенцією 1875 року. До складу учасників конференції входять 52 держави з повним членством і 26 — з асоційованим членством.

Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Проводиться не менш ніж один раз на чотири роки у Парижі (Франція).

Адреса штаб-квартири міжнародної організації: Pavillion de Breteiul FR 92312 Sevres cedex Frans, Paris, France

Конференції ГКМВ

Перша [Архівовано 18 червня 2007 у Wayback Machine.] (1889) Визначено міжнародний прототип кілограма, виготовлений із сплаву платини й іридію. Прототип зберігається в Міжнародному бюро мір і ваги. Проголошено міжнародний еталон метра.
Друга [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1897) Жодних резолюцій не було прийнято.
Третя [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1901) Переозначено літр як об'єм кілограма води. Уточнене означення кілограма як одинці маси, означено «стандартну вагу», визначено стандартне прискорення вільного падіння, запроваджено використання грама сили.
Четверта [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1907) Прийнято означення карата як 200 мг.
П'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1913) Запропоновано міжнародну шкалу температур.
Шоста [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1921) Переглянуто метричну конвенцію.
Сьома [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1927) Створено консультативну комісію з електрики.
Восьма [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1933) Визначено потребу в абсолютних електричних одиницях.
Дев'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1948) Визначено ампер, бар, кулон, фарад, генрі, джоуль, ньютон, ом, вольт, ват, вебер. Вибрано назву для градуса Цельсія. Мала літера l затверджена як позначення літра. Як кому, так і крапку було прийнято як позначення десяткової частини. Замінено символи для стера і секунди [1] [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Пропонувалося, але не було затверджене загальне повернення до довгої системи нумерації.
Десята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1954) Означено кельвін та стандартну атмосферу. Почалося встановлення Міжнародної системи одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела).
11-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1960) Метр перевизначено через довжину хвилі світла. Прийнято одиниці: герц, люмен, люкс, тесла. Нова метрична система отримала назву SI, «the modernized metric system». Підтверджено вживання префіксів піко-, нано-, мікро-, мега-, гіга- та тера-.
12-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1964) Повернено початкове означення літра як 1 дм3. Затверджено префікси атто- та фемто-.
13-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1967) Перевизначено секунду як тривалість 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану цезію-133 при температурі 0 K. Градус Кельвіна перейменовано в кельвін. Змінено означення кандели.
14-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1971) Визначено нову основну одинцю SI — моль. Затверджено одиниці паскаль, сіменс.
15-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1975) Затверджено префікси пета- та екса-. Запроваджено радіологічні одиниці грей та бекерель.
16-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1979) Визначено одиниці кандела, зіверт. Затверджено використання для позначення літра символів l та L.
17-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1983) Метр визначено через швидкість світла.
18-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1987) Прийнято договірне значення для сталої Джозефсона, KJ, та сталої фон Клітцинга, RK, готуючись до перевизначення ампера й кілограма.
19-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1991) Запроваджено нові префікси йокто-, зепто-, зета- та йота-.
20-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1995) Додаткові одиниці SI радіан та стерадіан стали похідними одиницями.
21-ша [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1999) Затверджено нову одиницю SI катал = моль за секунду для каталітичної активності.
22-га [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (2003) Підтверджено вживання коми або крапки для позначення десяткової частини, але не для групування символів з метою полегшення читання: «числа можуть бути розділені на трійки для полегшення читання, ні крапки, ні коми не вставляються в проміжки між групами»[5].
23-тя [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (2007) Роз'яснення щодо кельвіна та ідеї щодо перевизначення деяких основних одиниць SI.
24-та [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (2011) Затверджено проект майбутнього переозначення основних одиниць Si.
25-та [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (2014) Обговорювалось перевизначення кілограма через сталу Планка, але рішення не було ухвалене. Відзначено прогрес у підготовці перевизначення основних одиниць. Було зроблено висновок, що запропоновані дані ще не є достатньо надійними. Заохочуються подальші зусилля щодо вдосконалення даних, так щоб на 26-му засіданні можна було б прийняти резолюцію щодо перевизначення основних одиниць SI
26-та [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] (2018) Переглянуто визначення одиниць SI кілограм, ампер, кельвін та моль через відповідні фундаментальні стали: Планка, елементарний заряд, Больцмана та Авогадро, оновлені значення яких також було затверджено.[6]

Участь України у Генеральній конференції з мір та ваг

  • Дата набуття Україною членства: 09.08.2002 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Доручення КМУ від 17.12.01 № 18478/45;
  • Статус членства: Асоційований член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: інформації немає;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.[7]

Виноски

  1. ↑ https://www.bipm.org/en/worldwide-metrology/cgpm/
  2. ↑ https://www.bipm.org/fr/worldwide-metrology/cgpm/
  3. ↑ https://www.bipm.org/en/about-us/
  4. ↑ https://www.bipm.org/en/access
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ As of Today, the Fundamental Constants of Physics (c, h, e, k, NA) Are Finally… Constant!. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  7. ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.