Про дитинство Брауера залишилось мало свідчень. Вважається, що вперше він відправився до Ост-Індії в 1606 році. В 1610 році він відправився туди повторно, вже на чолі трьох кораблів.
Відкриття морського шляху
Гендрік Брауер вирішив не плисти усталеним шляхом, незмінним ще з часів португальських відкриттів (від африканського узбережжя через Маврикій і Цейлон до Бантаму). Замість цього він скористався сильними західними вітрами «Ревучих сорокових», таким чином скоротивши час плавання з Південної Африки на Яву на шість місяців. тобто майже удвічі. Новий маршрут, крім економії часу, давав перевагу ще й в значному скороченні випадків цинги серед матросів. Голландська Ост-Індійська компанія (VOC) затвердила новий маршрут як обов'язковий в 1617 році.[1] Однак, моряки не завжди могли правильно визначити довготу; в майбутньому кораблі часто ставали на мілину або розбивались на рифах Західної Австралії.
По поверненню в Нідерланди, Гендрік Брауер не посів повторно місця в управлінні компанією, незважаючи на обіцянки.
Експедиція в Чилі
В 1642 році Голландська Ост-Індійська компанія в сумісництві з Голландською Вест-Індійською компанією організувала експедицію до берегів Чилі з метою заснування факторії в районі Вальдівії. Експедиції активно сприяв Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген. Флот відплив з Голландської Бразилії і направився на південь. Оминаючи мис Горн, експедиція зробила відкриття, що Естадос не є частиною Невідомої Південної землі, як вважалося до того.[3] Команда висаилась на острові Чилое. Брауер уклав договір з народом вільїче щодо допомоги в спорудженні факторії. Однак 7 серпня1643 року Гендрік Брауер помер на борту корабля, так і не діставшись до Вальдівії. Віцеадмірал Еліас Геркманс. За заповітом Брауера, поховав його в поселенні, заснованому біля Вальдівії. Голландці назвали факторію Брауерсхавен (нід.Brouwershaven).[4] Вона була спалена іспанськими солдатами в наступному році; могила Брауера була зруйнована.[5]
