PROFILPELAJAR.COM

Гельмут Беккер
Гельмут Беккер
Hellmuth Becker
Народження	12 серпня 1902; Альт-Руппін, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	28 лютого 1953 (50 років); Свердловськ, СРСР
Країна	Веймарська республіка; Третій Рейх
Вид збройних сил	Рейхсвер; Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1920-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС
Формування	3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»; 16-та панцергренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС»
Командування	6-й панцергренадерський полк СС «Теодор Ейке»; 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Золотий німецький хрест	Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
	Гельмут Беккер у Вікісховищі

Гельмут Беккер (нім. Hellmuth Becker; 12 серпня 1902, Альт-Руппін — 28 лютого 1953, Свердловськ) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Ранні роки

Гельмут Беккер народився 12 серпня 1902 року в місті Альт-Руппін в родині маляра. 1 серпня 1920 року вступив рядовим в Рейхсвер. У 1932 році в званні унтер-офіцера звільнений з армії.

27 лютого 1933 Беккер вступив в СС (службове посвідчення № 113 174), а потім в НСДАП (партійний квиток № 1 592 593). У 1935 році переведений в штандарт СС «Верхня Баварія» з'єднань СС «Тотенкопф», командував штурмом, потім штурмбанном. Гельмут був учасником всіх військових операцій 1938-39 років: аншлюсу, окупації Судетської області, розчленуванні Чехословаччини.

Друга світова війна

Гельмут Беккер взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті. Під час Польської кампанії в 1939 році батальйон Беккера здійснював каральні функції в тилу військ. З жовтня 1939 командував батальйоном в складі дивізії СС «Тотенкопф».

У 1941 році дивізія СС «Тотенкопф» була перекинута на Східний фронт. Беккер відзначився в боях в Дем'янському котлі, коли дивізія зазнала величезних втрат. Восени 1942 року, коли дивізія була виведена до Франції на поповнення, призначений командиром 6-го панцергренадерського полку СС.

На початку 1943 року Гельмут повернувся на Східний фронт, брав участь в боях під Харковом, на Курській дузі. У березні 1943 року за відміну полк отримав почесне найменування «Теодор Ейке». Беккер вирізнявся великою особистою хоробрістю, але в той же час неодноразово звинувачувався (доведено не було) в зловживанні алкоголем і сексуальних відхиленнях.

Незабаром на короткий час Беккер був направлений до Італії, де керував формуванням 16-ї панцергренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС». 21 червня 1944 року Беккер став останнім командиром 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф». Брав участь у оборонних боях в Польщі, потім в Угорщині в районі озера Балатон, де німецьке командування зробило спробу широкомасштабного наступу.

9 травня 1945 року, провівши залишки дивізії через всю Австрію, здався в полон частинам 3-ї армії США в Цветтеле.

Життя після війни

Пізніше Беккер був переданий американським командуванням СРСР, утримувався в Полтавській в'язниці і Воркутинському таборі. 29 листопада 1947 року військовим трибуналом військ МВС Київського військового округу засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. Повторно за звинуваченням у саботажі будівельних робіт 9 вересня 1952 року військовим трибуналом Донського військового округу засуджений до смертної кари. Гельмут Беккер був розстріляний 28 лютого 1953 року.

Звання

Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1938)
Штандартенфюрер СС (26 вересня 1942)
Оберфюрер СС (21 червня 1944)
Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (1 жовтня 1944)

Нагороди

Йольський свічник (16 грудня 1935)
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
Почесна шпага рейхсфюрера СС
Кільце «Мертва голова»
Почесний кут старих бійців
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Залізний хрест (1939)
- 2-го класу (24 травня 1940)
- 1-го класу (26 червня 1940)
Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (11 липня 1941)
- в сріблі (10 листопада 1943)
Штурмовий піхотний знак в бронзі (9 жовтня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (13 липня 1942)
Німецький хрест в золоті (26 вересня 1942) як штандартенфюрер СС і командир 3-го піхотного полку СС «Тотенкопф»
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
- Лицарський хрест (7 вересня 1943) як штандартенфюрер СС і командир 6-го панцергренадерського полку СС «Теодор Ейке»
- Дубове листя (№ 595; 21 вересня 1944) як оберфюрер СС і командир 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф»
Дем'янський щит (1943)
Згадувався в Вермахтберіхт 1 лютого 1945 року

Джерела

E.G. Krätschmer: Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS, Plesse Verlag, Göttingen 1955
Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Podzun-Pallas, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Примітки

↑ ^а ^б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
d:Track:Q63098423

Військові посади
Попередник: Группенфюрер СС і Генерал-лейтенант Ваффен-СС Герман Прісс	Командир 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф» 21 червня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: розформована